Дії студента у разі неправомірного виселення з гуртожитку

Виселення – це вилучення житлової площі у особи у примусовому порядку і виступає крайнім заходом, що застосовується лише у випадках та порядку, що передбачені законом.

Студенти з інших міст, відповідно до статті 127 Житлового Кодексу України, при поступленні до вищих навчальних закладів мають право на отримання місця у гуртожитку, і як наслідок проживання в ньому. Санітарно-гігієнічними нормами передбачено необхідність надання площі у розмірі 8 квадратних метрів на одну людину. Вартість проживання встановлюється вищим навчальним закладом, проте вона не може перевищувати розміру мінімальної стипендії (передбачено Наказом Міносвіти Міністерства Здоров’я та міністерства фінансів від 21 грудня 1998 року №453/362/260).

Проте за наявності певних випадків, студент, який проживає в гуртожитку може бути виселений звідти. Виселення може проводитися, як з наданням іншого житлового приміщення так і без надання такого. Коли виселення провадиться із наданням іншого житлового приміщення, то переважно проблемних моментів не виникає, оскільки таке виселення супроводжується певними об’єктивними обставинами, за наявності яких студенти не можуть продовжувати проживання у гуртожитку (наприклад, такою обставиною, виступає переселення в інше житлове приміщення у зв’язку з небезпекою обвалу або закінчення навчання студентом у вищому навчальному закладі).

Іншими випадками виселення є обставини, які безпосередньо залежать від дій (бездіяльності) студента. Для перевірки підстав правомірності виселення з гуртожитка, варто звернутися, перш за все, до Житлового Кодексу України. З аналізу норм попередньо зазначеного Кодексу загальними підставами виселення (говоримо про будь-яке житлове приміщення), що в певній мірі поширюється і на проживання в гуртожитку є випадки:

- руйнування чи псування житла;

- використання житла не за призначенням, систематичне порушення прав інших осіб ( сусідів);

- самоправного зайняття житлової площі.

Правилами, які затверджуються керівництвом вищих навчальних закладів можуть деталізуватися випадки правомірності виселення із гуртожитку, а саме: у випадку несвоєчасного внесення плати за проживання у гуртожитку, систематичне порушення правил внутрішнього розпорядку ( перебування сторонніх осіб у студентських кімнатах після 23 години, використання заборонених та небезпечних електроприладів. утримання в кімнатах домашніх тварин, постійне повернення до гуртожитку після 24 години. Абітурієнти, які отримали незадовільну оцінку на вступних випробуваннях, залишають у встановленому порядку місце в гуртожитку протягом трьох діб з дня оголошення результатів випробувань; абітурієнти, які подали апеляцію, - у триденний термін після підтвердження апеляційною комісією правильності оцінки; абітурієнти, які не зараховані до навчального закладу за конкурсом, - протягом трьох діб після виходу наказу про зарахування.

Крім того виселення здійснюється при відрахуванні студента із вищого навчального закладу. В такому разі студент має залишити надане йому місце у двотижневий термін з дня винесення відповідного наказу. За наявності певних випадків, коли з поважних причин студент не має можливості залишити гуртожиток у відповідний термін, рішенням ректора академії за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів цей термін може бути продовжений.

Крім того, коли виселення відбувалося по причині псування майна гуртожитка. зруйнування певних приміщень і так далі, то студент повинен також повністю відшкодувати завдані збитки.

Проте, якщо відбувається виселення, а студент не вбачає наявність підстав, що супроводжують виселення, можливо вдатися до наступних дій:

1. Звернення у деканат вищого навчального закладу. Необхідно в такому випадку перерахувати причини, відповідно до яких студент вважає незаконними дії особи, яка подала клопотання про виселення. Наприклад, студента можуть звинуватити в постійному порушенні спокою громадян, що проживають у гуртожитку, оскільки студент – порушник систематично приходить о 01:00 чи пізніше. В такому випадку необхідно навести ряд доказів, які б підтвердили відсутність систематичності таких випадків.

2. Можливо також звернутися за консультацією до Асоціації правозахисних органів студентів України. В такому випадку, певна кваліфікована особа, буде займатися питанням виселення конкретного студента, таким чином намагаючись захистити його права і поновлення на проживання у гуртожитку.

Все ж, до таких дій, доцільно вдаватися саме у випадку, коли мала місце помилка з боку певних осіб, а не тоді коли правопорушення дійсно мало місце, а студент хоче довести, що його дії протиправними не являються. Таким чином. при поселенні, варто уважно ознайомитися із Правилами проживання у конкретному гуртожитку, з’ясувати ряд незрозумілих моментів з метою уникнення подальших непорозумінь. Крім того, частіше всього перше порушення студентом відповідних правил обмежиться всього лиш попередженням, тому нарікати при наступному порушення студент може тільки на власну необачність.