Право студента на вибір (заміну) викладача

Неодноразово під час навчання перед студентами постає питання: чи маємо ми право самостійно обрати бажаного викладача та чи можемо ми замінити наявного викладача.

Відсутність такого права студентів у правових доктринах приводить до висновку,  що оскільки таке право ніяким чином не закріплене, то і звертатися з певними вимогами до деканату або ж в  інші інстанції немає сенсу.

Проте постійно у студентському житті маємо ситуації коли викладач на лекції веде мову не про предмет, а про політичні реалії, життєві ситуації, будь – які інші події, які жодного відношення до дисципліни не мають. Болонська Конвенція говорить про те, що студенти мають невід’ємне право на ефективну і конкурентоспроможну на ринку праці освіту.

Саме в такому випадку і постає питання яким чином реалізувати право студента на вибір викладача.

Звернувшись до Правил внутрішнього трудового розпорядку, Кодексів професійної етики викладача, які наявні у кожному вищому навчальному закладі можемо бачити норму про те, що кожний викладач повинен, перш за все, забезпечувати високий науково – теоретичний та методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми. Щодо другого наведеного нами джерела, то викладач зобов’язаний дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати честь і гідність студентів.

Оскільки невиконання професійних обов’язків є одним із видів дисциплінарних правопорушень, то як наслідок має і відповідну санкцію.

Таким чином, кожний студент може реалізувати власне право на заміну викладача, надавши вагомі докази того, що має місце порушення останнім Правил внутрішнього трудового розпорядку, з посиланнями на статті Кодексу законів України про працю. Як наслідок першою санкцією, у загальному випадку виступатиме догана, а за наявності систематичного порушення – звільнення.

Ситуації, в яких студенти прагнуть реалізувати право вибору викладача виникають повсякчас, і вирішення питання на постає з різних точок зору.

На практиці, як відомо, студенти здійснюють своє «право» на заміну викладача наступним чином: подається заява на ім’я директора інституту з проханням про зміну викладача. Звичайно має бути не просто заява, а аргументовані твердження такого рішення, які висуває не один студент, а ціла група.Як бачимо, самостійно реалізувати таке «неписане» право студент практично не може, тому має заручитися підтримкою більшості.

Також, нам відома практика, захисту такого студентського права органами студентського самоврядування. В даному випадку, мова йде про дійсно демократичні вузи, у прямому значенні цього слова. В деяких вищих навчальних закладах, розроблені кодекси органів студентського самоврядування, і права в яких були закріплені внаслідок багаторічної практики на основі домовленості з керівництвом ВНЗ. Тому такі права виступають своєрідним набутим досвідом, так би мовити традиціями, і саме тому можуть безперешкодно використовуватися.

У межах Всеукраїнської мережі студентських громад було розроблено Правила, в яких чітко закріплено, що органи студентського самоврядування, стаючи на захист прав студентів можуть: ставити питання щодо заміни викладача й домагатися позитивного вирішення цього питання.

Звернувшись до відомостей про систему організації навчального процесу в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця серед переліку визначених та закріплених прав спостерігаємо, що керівництво даного навчального закладу серед переліку прав закріпило право порушення перед деканом питання про заміну викладачів, які не забезпечують належної якості навчальних занять.

Тому доцільно все ж говорити про таке право, коли воно має місце саме у Правилах, розроблених безпосередньо керівним складом ВНЗ, так як у іншому випадку кількість випадків залишення таких звернень без зрушень залишаються все ж в своїй переважній більшості.

З повагою "ІЦ “KURSOVIKS”!