Урок

Тривалий час головна мета шкільної освіти полягала у формуванні в учнів знань основ наук. Але сьогодні все частіше і частіше ми говоримо про особистісно-орієнтоване навчання та завдання школи бачимо насамперед у тому, щоб навчити школяра вчитися, розвиваючи його пізнавальні та творчі можливості.

Урок - це форма навчальної роботи, за якої вчитель займається в рамках точно встановленого часу з класом за твердим розкладом, керуючись колективною, пізнавальною діяльністю, використовуючи різноманітні методи для досягнення намічених їм завдань відповідно до навчальної програми.

Урок - цілісна, логічно закінчена частина освітнього простору, обмежена певними рамками часу, в якій представлені всі основні елементи навчально-виховного процесу: зміст, засоби, методи, організаційні моменти.

Від уміння вчителя правильно визначити кожен з цих компонентів та їх раціонального поєднання залежить результативність уроку.

Як відомо, система уроків з кожного предмету має циклічний характер, володіючи періодичністю в дидактичному сенсі. Зазвичай цикл пов'язаний з великою смисловою одиницею навчального матеріалу - темою курсу - і має наступні дидактичні частини:

• вивчення нового матеріалу;

• закріплення матеріалу;

• повторення вивченого раніше;

• контроль (діагностика) знань;

• застосування знань до вирішення завдань;

• формування практичних умінь і навичок.

У системі уроків з предмету можуть бути деякі специфічні заняття в силу особливостей даного предмета як галузі науки або практики.

До кожного виду уроку пред'являються специфічні вимоги, але розроблені і застосовуються загальні критерії, яким повинен задовольнити урок. Вимоги до уроку:

1) Чіткість і визначеність основної дидактичної задачі, і відповідність їй структури (побудови) уроку.

У тематичних планах кожна тема навчальної програми ділиться на ряд уроків, і кожен урок вирішує своє або декілька завдань. Учитель вибирає для кожного уроку ту основну дидактичну задачу, яку слід вирішити на даному етапі навчання.

2) Єдність освітніх і виховних завдань.

Кожен урок повинен збагачувати учнів новими знаннями, розширювати їх кругозір, формувати нові або вдосконалювати раніше набуті вміння та навички. Від уроку до уроку, як зі сходинки на сходинку, учень пересувається вперед по нескінченним сходам пізнання.

У той же час урок повинен мати велику виховну цінність, надаючи своїм змістом, методами і організацією виховний вплив на учнів, формуючи у них науковий світогляд, ідейну переконаність, моральні властивості, особистості.

3) Різноманітність методів навчання, що відповідають завданням та змісту уроку і кожної його частини.

Використання на уроці різних методів навчання дозволяє надавати більш різносторонній вплив на учнів, підвищує у них інтерес до уроку, стимулює їх активність і самостійність.

4) Поєднання різних форм занять: загальнокласних, групових, та індивідуальних.

Поєднання різних форм занять на уроці забезпечує диференціацію навчання школярів. При поясненні учням нового матеріалу використовуються загальнокласні форми навчання: при опитуванні, організації вправ і лабораторних роботах - групові та індивідуальні.

Наявність дидактичних матеріалів по ряду навчальних предметів (карт, навчальних посібників, таблиць, індивідуальних наочних посібників) створює великі можливості варіювати обсяг завдань, ступінь їх складності, характер надання допомоги окремим учням.

5) Поєднання активності пізнавальної діяльності учнів з керівною роллю вчителя.

Які б форми і методи не використав учитель на уроці, його роль завжди залишається провідною. Учитель організовує на уроці вивчення нового матеріалу і повторення пройденого, самостійну роботу учнів і перевірку засвоєння знань, умінь і навичок, вирішує різноманітні навчальні та виховні завдання, розвиває пізнавальні здібності учнів і у всіх видах діяльності учнів залишається головною фігурою, керівником і організатором навчально-виховного процесу.

6) Зв'язок уроку з попередніми і наступними уроками.

Робота вчителя по темі завжди пов'язана з розробкою системи уроків, які вирішують свої завдання і тим самим забезпечують засвоєння всього матеріалу по темі. Проте кожен урок - це лише окрема ланка в системі уроків, а тому він не може бути ізольований від попереднього і наступного. Повторюючи на уроці пройдене, вчитель завжди орієнтується на попередній урок або на цілу серію уроків, якщо повторення носить узагальнюючий характер. У той же час новий матеріал, пройдений на даному уроці, служить основою для побудови наступного уроку.

7) Облік вікових особливостей учнів.

Зміст, побудова уроку та підбір методів навчання, визначаються віковими особливостями учнів. Чим молодше учень, тим менший обсяг матеріалу він зможе освоїти, тим різноманітніша побудова уроку та підбір методів навчання.

Увага молодших школярів ще недостатньо стійка, сприйняття недостатньо цілеспрямоване, мислення значною мірою конкретне, вольові прояви нестійкі. Тому включення учнів у різні види діяльності, широке використання наочності, внесення ігрових елементів, визначення оптимальних доз для вивчення нового і закріплення пройденого матеріалу, все це відкладає відбиток на зміст і побудову уроків. Уроки з учнями старшого віку зазвичай більш однотипні, вони можуть проводитися у вигляді лекції, контрольного опитування, лабораторної роботи і т. д.

8) Створення сприятливих умов для навчання і виховання учнів на уроці.

Дана вимога передбачає не лише створення сприятливих гігієнічних умов на уроці (освітлення, температура в класі, відповідність шкільних меблів віку учнів, їх розміщення і т. д.). Але використання психологічної атмосфери, сприятливої для ведення навчально-виховного процесу. Це багато в чому залежить від особливостей колективу класу.

Самостійна робота учнів у навчальному процесі має вирішити, як мінімум, три взаємопов'язаних завдання:

• Створити такі педагогічні умови, при яких учні з необхідністю займалися б самостійною роботою;

• Навчити учнів раціональним прийомам такої роботи;

• Навчити самостійному застосуванню отриманих знань у навчальній та практичній діяльності.

Вирішення цих завдань можливе лише на основі ретельно продуманої системи самостійних робіт учнів, в якій чітко визначені завдання і місце в навчальному процесі кожного виду самостійних робіт, їх зв'язку з другими методами навчання. У навчальному процесі застосовуються такі типи самостійної роботи: робота з  літературою; різноманітні форми рішення фізичних і математичних задач; лабораторно-практичні роботи; фронтальний експеримент; робота з роздатковим матеріалом; спостереження за дослідами, що демонструються вчителем, і умовиводи з них та ін.

У питанні про те, яким бути сучасному уроку слід бачити не стільки форму роботи, організації пізнавальної діяльності (хоча це, безперечно, важливо), скільки змістовний компонент, що дозволяє здійснювати навчання на сучасному рівні вимог до якості освіти. І якщо забезпечуються навчання і виховання учнів, якщо це дозволяє розвивати особистість школяра, то всі форми можуть мати місце.

У сучасному уроці є риси, обумовлені часом. Це вже неможливо озвучення якоїсь навчальної інформації, але така творча взаємодія учня і вчителя, яке забезпечує освіту на рівні компетентства, дозволяє кожному проявити і пізнати самого себе. У його організації позначається рівень дидактичної культури, культури відносин.

Оскільки освіта орієнтована на цілісне світорозуміння, то це передбачає наступне:

- Інтеграцію раціонального та емоційного в уроці;

- Відтворення цілісного культурного тексту в людському знанні, наскільки це можливо учням певного віку (і не тільки на бінарних, інтегрованих уроках);

- Орієнтацію учня на самостійність у добуванні та систематизації знань;

- Витяг гуманістичного сенсу знань з точки зору їх цілісності для людей, ролі у розвитку культури, в окремій долі;

- Перетворення знань за допомогою методів розуміння і співтворчості.

Проведення сучасного уроку вимагає високого соціально-морального і професійного рівня розвитку особистості вчителя, його здатності до самостійного мислення, самоосвіти, творчої діяльності.

Отже, урок - це традиційна форма шкільної освіти протягом вже декількох століть. Природно виникає питання: чи не застаріла урочна форма навчання в школі. Зрозуміла захопленість вчителів «нетрадиційними формами уроку», поява кіно- і телеуроків, уроків-концертів, уроків-семінарів, уроків-конференцій, уроків-прес-конференцій, уроків-презентацій, уроків-інтерв'ю з автором (уявним чи реальним), уроків-літературно-музичних композицій, уроків у формі майстерні, творчої лабораторії, інтегрований урок, урок в ігровій формі і безліч інших.

До речі, хочемо Вам нагадати, що наші спеціалісти (ІЦ «KURSOVIKS») можуть для Вас підготовити будь-яку навчально-наукову роботу: замовити урок, написати урок, урок на замовлення, підготувати урок для ВУЗу, підготувати урок для школи та всі інші види наукових робіт. Для цього достатньо скористатися автоматизованою формою на сайті для замовлення робіт або в соціальній мережі ВК. Просто напишіть нам і ми виконаємо будь-яку роботу на замовлення за Вас! Швидко, якісно та дешево)

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!