Реферування статті

Починаючи з першої конференції з індексування і реферування, організованої ЮНЕСКО в 1949 р., питання про стандартизацію різних аспектів складання реферату привертає увагу фахівців багатьох країн. Необхідність уніфікації структури та обсягу рефератів обґрунтовується економічними міркуваннями (скорочення термінів підготовки та дублювання, можливість обміну рефератами між інформаційними службами). З розвитком машинозчитуючих баз даних і потужних банків даних для інтерактивного теледоступу до них виникла гостра потреба у виробленні загального формату як основи міжнародного використання рефератів. Реферування - процес виділення з першоджерела реферативних відомостей і приведення їх в тексті реферату відповідно до вимог, викладених в ГОСТ 7.9-95 «Реферат і анотація. Загальні вимоги».

Процес створення реферату можна поділити на такі етапи:

1) ознайомлювальний, що складається з попереднього загального ознайомлення з першоджерелом, читання тексту, роботи з довідковою та додатковою літературою;

2) аналітичний, в ході якого з тексту первинного документа виділяються реферативні відомості;

3) синтетичний, що складається з узагальнення реферативних відомостей і викладення їх у тексті реферату;

4) редакційний, в ході якого текст реферату перевіряється на відповідність пропонованим до нього вимогам;

5) оформлювальний, полягає у включенні тексту реферату в бібліографічний запис.

Практика реферування показує, що трьом першим етапам реферування відповідають три основних види читання: 1) ознайомлення; 2) вивчення; 3) реферування. Під ознайомчим читанням розуміють формування загального уявлення про зміст документа без спеціальної установки на його подальше відтворення. Вивчення, вид читання передбачає вдумливе, інтенсивне читання, в процесі якого відбувається запам'ятовування змісту й тих мовних засобів, якими воно виражається.

Реферативне читання полягає в умінні узагальнити і на цій основі витягувати найбільш істотну інформацію з тексту первинного документа. В результаті реферативного читання коротко викладається зміст першоджерела. Попереднє загальне ознайомлення з первинним документом (по заголовку, авторського або видавничого резюме, введенню в поєднанні із збіглим переглядом тексту) дає можливість встановити актуальність теми, значення даної роботи, наочність наукових висновків, корисність укладеної в першоджерелі інформації, що дозволяє прийняти рішення про доцільності його реферування.

Перший етап реферування - це попереднє вивчення джерела з метою визначення його інформативності. Інформативність є узагальненою якісною характеристикою документа. Вона залежить від ряду факторів, які діляться на дві групи: фактори, що впливають на зміст повідомлення (семантичні), і фактори, що визначають його корисність для даного споживача (прагматичні). Перед референтом ставиться кілька завдань: визначити тематичну спрямованість тексту, зрозуміти і осмислити документ в цілому.

Референт читає джерело кілька разів. Коли він отримає документ (копію документа), то знайомиться з ним в декілька заходів: осмислить, що саме написав автор, визначить для себе значення і зміст тексту. При читанні тексту референт відзначає незрозумілі думки, питання, проблеми, незнайомі терміни та імена.

Робота з довідковою літературою - один з найважливіших етапів підготовки до реферування. Вона дає можливість усунути неясності, що виникли у референта при читанні тексту, скласти уявлення про автора реферованих джерел, місці цього матеріалу в ряду публікацій даного автора і серед публікацій інших авторів на ту ж тему. В ході цієї роботи з'ясовується значення незрозумілих термінів, виявляються персоналії, згадуються в тексті першоджерела імен. Крім того, залучення довідкової та додаткової літератури дозволяє глибше осмислити укладену в першоджерелі інформацію, оцінити новизну і релевантність його змісту.

Другий етап реферування починається з реферативного читання. На даному етапі здійснюються аналітичні операції з текстом (реферативний аналіз). Для цього текст розчленовується на окремі фрагменти. Завдання референта полягає в тому, щоб витягти інформацію з максимальним ступенем повноти, зрозуміти і осмислити кожен фрагмент. Потім опускаються неінформативні відомості, виявляється найбільш цінна інформація і визначається спосіб її подання відповідно до цільового призначення реферату. Текст читається повторно. Тепер подумки або фізично він ділиться на окремі частини (вступна частина, основна частина, висновок), виділяються абзаци, групи пропозицій або окремі пропозиції.

В результаті аналізу референт вирішує питання про те, чи присутня у тексті документа інформація, що підлягає реферуванню.

Аналіз змісту документа тісно пов'язаний з його синтезом, який полягає у створенні логічного цілого з інформації, відібраної з першоджерела в процесі аналізу.

На третьому етапі реферування проводиться синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Реферативне читання переходить у реферативний виклад.

На даному етапі складається план реферату. При цьому здійснюється не механічна компоновка окремих частин реферованих тексту, а створюється новий, цілісний текст – елемент бібліографічного запису. Його структура зумовлена логікою взаємозв'язків відібраних з першоджерела відомостей і може докорінно відрізнятися від композиції матеріалу первинного документа.

При третьому прочитанні референт переглядає вже виокремлені їм фрагменти, узагальнюючи і усвідомлюючи найсуттєвіше.

Оволодіння реферативним читанням є самим складним процесом, оскільки завдання полягає у формуванні навичок не тільки вилучення, а й узагальнення цінної інформації, яка міститься в оброблюваному документі.

Від реферативного читання слід відрізняти реферативний виклад, тобто спосіб викладу тексту реферату. Реферативний виклад поглиблює досягнуте при реферативному читанні розуміння прочитаного.

Відношення між першоджерелом і рефератом утворює ланцюжок: «читання вихідного тексту - його аналіз - вибір інформативних фрагментів тексту - їх синтез - створення реферату».

Завдання реферативної інформації сформульовані А. А. Гречіхіним та І. Г. Здоровим. Їх можна звести до трьох:

1) встановлення нової соціальної інформації, введеної в систему спілкування;

2) науковий аналіз і оцінка нової соціальної інформації (встановлення цінної соціальної інформації);

3) рекомендація соціальної інформації, необхідної для здійснення даної громадської діяльності, для даного споживача (встановлення корисної соціальної інформації).

Пропонуємо наступну послідовність дій при написанні реферату, оформлену як рекомендації для студента:

1. Прочитайте назву статті, знайдіть прізвище, ім'я, по батькові автора (авторів). Визначте, де опублікована стаття (у збірнику статей, в журналі), у якому році, на яких сторінках.

2. Прочитайте статтю з метою ознайомлення з її структурою та основним змістом.

3. Знайдіть у вступній частині статті формулювання теми (мети, завдань) або сформулюйте самі і запишіть тему статті.

4. У заключній частині знайдіть висновки, які зробив автор (якщо вони є).

5. Читайте основну частину статті, розділяючи її на смислові частини, складайте план (або схему).

6. Відзначте фрагменти, що містять головну інформацію, основне положення кожної частини, знайдіть в тексті і сформулюйте найважливіші питання (теми, проблеми).

7. Проаналізуйте складений план: за допомогою тексту статті визначте ієрархію пунктів плану; при необхідності об'єднайте кілька пунктів в один, надавши плану складну форму; виділіть в плані ті пункти, які знадобляться для реферату та відзначте відповідні їм фрагменти в тексті.

8. Зверніть увагу на наявність і характер аргументування ілюстративного матеріалу (таблиці, схеми, фотографії, статистичні дані і под.), його роль в загальній логіці викладу проблеми. Відзначте, виберіть ті з них, які використовуєте в рефераті.

9. Складіть план свого реферату (вступ, основна частина, висновок), визначивши в ньому місце основних відомостей зі статті.

10. Напишіть реферат, викладаючи основну інформацію відповідно до наявного плану і використовуючи реферативні конструкції, характерні для розгорнутого опису тексту.

11. Перевірте написаний реферат, відредагуйте, виправте помилки.

12. Перепишіть реферат начисто.

Таким чином, після колективної роботи над статтею і складанням реферату в аудиторії дані рекомендації можуть бути запропоновані викладачем в якості орієнтовної основи дій для написання студентами другого реферату самостійно. Більш ефективною і продуктивною для студентів буде робота під керівництвом викладача по колективному складанню цієї орієнтовної основи дій.

До речі, хочемо Вам нагадати, що наші спеціалісти (ІЦ «KURSOVIKS») можуть для Вас підготовити будь-яку навчально-наукову роботу: замовити, купити чи зробити реферування статті, реферування статті на замовлення та всі інші види наукових робіт. Для цього достатньо скористатися автоматизованою формою на сайті для замовлення робіт або в соціальній мережі ВК. Просто напишіть нам і ми виконаємо будь-яку роботу на замовлення за Вас! Швидко, якісно та дешево)

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!