Індивідуальна робота (Індивідуальне завдання)

Індивідуальна форма навчання припускає, що кожний учень одержує, для персонального вирішення, завдання, відповідно для нього підібране, до його підготовки і навчальних здібностей. В змісті таких завдань може бути праця з підручником, вирішення задач чи прикладів, написання доповідей і т.д.

В педагогічній літературі виділяють 2 види індивідуальних форм виконання завдань:

1) індивідуальна форма (діяльність учня за виконання спільних для цілого класу завдань без контакту з іншими учнями, але в одному темпі);

2) індивідуалізована форма (навчально-пізнавальна діяльність учня над вирішенням специфічних завдань, вона дає здатність встановлювати темп росту в навчанні кожного учня).

Одним з найдієвіших методів проведення індивідуальної роботи на уроці є різнорівневі індивідуальні завдання. Але контроль учителем обов'язковий за кожною дитиною. Індивідуальну роботу можна встановлювати на всіх періодах уроку, простіше всього використовувати при узагальнені, повторенні, проведені різних вправ.

Переваги: надання кожному учневі в силу своїх можливостей, здібностей закріплювати отримані знання та створювати у себе потреби в самоосвіті.

Мінуси: сприяючи вихованню самостійності в учнів, організованості, наполегливості в вирішенні  мети, індивідуальна форма навчальної роботи дещо сковує їх комунікацію між собою, намагання ділитися своїми знаннями з іншими, приймати участь у спільних досягненнях. Цей недолік можна замінити, якщо використовувати індивідуальну, групову і фронтальну форми.

Самостійність у навчальній діяльності прямо пов'язана із самостійністю мислення, усвідомленим вибором варіантів вирішення пізнавальної задачі, критичною самооцінкою все сприймається, переробляється. Пізнавальна самостійність школяра виступає як умова його творчої діяльності, здійснюваних ним продуктивних розумових операцій. Виконання індивідуальних завдань передбачає роботу учнів без допомоги товаришів, вчителів, таку діяльність, у якій кожен з них проявляє самостійність у всіх відносинах: мислення, вчення, перенесення знань, навчальної працездатності, непідвладності стороннім впливам.

При індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно, проявляючи ініціативу; темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, працездатності, розвитку інтересів, нахилів. Кожен учень виконує певні завдання згідно з його навчальними можливостями, багато вчителів з цією метою застосовують спеціально розроблені картки-завдання. При цьому картки для кожного учня повинні враховувати ті ж самі критерії, що і для формування груп, які описані вище.

Порівнюючи можна сказати, що в одному випадку кожен учень працює самостійно без допомоги. Учитель, спостерігаючи за їх діяльністю, у крайніх випадках надає допомогу тим, хто відчуває труднощі. Він помічає, в чому вони відчувають утруднення, які прогалини в знаннях заважають їм успішно впоратися з роботою. В окремих випадках завдання замінюється на більш легке.

Індивідуальна форма - одна з перших форм організації навчання. Вона передбачає заняття вчителя з кожним учнем окремо, нерідко на дому у вчителя, або учня. Дана форма навчання отримала свій розвиток у XVIII-XIX ст. серед заможніших верств суспільства у сімейному вихованні у вигляді гувернерства. До достоїнств індивідуальної форми навчання можна віднести можливості для більш ретельного формування у дитини вмінь і навичок, для більш ефективного контролю, для розвитку пізнавальної самостійності, творчих здібностей, самооцінки учнів.

Потенціал індивідуальної роботи особливо великий у навчанні слабовстигаючих учнів. У роботі зі слабовстигаючими необхідно складати адаптовані завдання, що включають в себе - зразки рішень та завдання, які підлягають вирішенню на основі вивчення даного зразка; - алгоритм дій, що дозволяє учням у певній послідовності вирішити поставлене завдання - різні відомості, які пояснюють явище, теорію, процес, і дозволяють відповісти на поставлені запитання.

Не слід забувати і про роботу з учнями, які виявляють особливі здібності і інтерес до правових знань. Дана група учнів також потребує індивідуальної роботи для найбільш повного розкриття їх потенціалу. У роботі з ними використовуються завдання, орієнтовані на просунутий рівень навчання, завдання підвищеної труднощі - творчі роботи, підготовка до олімпіад та конкурсів, дебатів та круглих столів з актуальних проблем права і законодавчих актів. Однак індивідуальна форма організації має серйозні недоліки.

Так, наприклад, індивідуальна робота учнів на уроці права передбачає, що кожен учень отримує завдання у відповідності з його навчальними можливостями, з рівнем підготовки та віком. В організації таких завдань може бути використана робота з підручником, з різноманітними довідковими джерелами (словники, довідники, хрестоматії), іншою науковою та навчальною літературою.

Індивідуальні завдання можуть бути пов'язані з рішенням завдань, написанням творів, доповідей, рефератів, проведення різних спостережень, дослідів і т. д. У своїй професійній діяльності кожен учитель використовує безліч різних методів, технологій і форм навчання, щоб кожен з його учнів був зацікавлений предметом і володів міцними знаннями.

Індивідуальна робота з учнями потребує досить багато часу для її організації та проведення, але результат вартий того. Маючи відомості про своїх учнів, вчитель у відповідності з їх здібностями, знаннями і віком обирає форму проведення уроків, підбирає завдання, планує індивідуальні позаурочні заняття.

Звернемося до основних форм і технологій індивідуальної роботи з учнями на уроці права. Робота зі «слабкими» учнями в позаурочний час для заповнення прогалин, їм даються посилені індивідуальні творчі завдання. Наприклад, зробити доповідь (вивчення цікавих матеріалів, робота з додатковою літературою), скласти невеликий кросворд або тест (закріплення і повторення основних термінів), створити презентацію (відпрацювання основних навичок роботи на персональному комп'ютері) і т. п.

Індивідуальні завдання в ігровій формі. Урок-гра, є цікавим і захоплюючим для дітей, при цьому необхідно враховувати індивідуальні здібності учнів. Робота учнів над проектом під індивідуальним керівництвом вчителя. Учні за бажанням обирають тему, знаходять потрібний матеріал і приступають до його створення. Завданням вчителя є допомогти учневі подолати виниклу проблему, розширити знання учня та його здібності.

Індивідуальна робота з підручником полягає у вивченні нового матеріалу, яке здійснюється кожним учнем самостійно шляхом вдумливого вивчення та осмислення, що містяться в ньому фактів, прикладів, теоретичних узагальнень (висновків, законів, правил), поряд з цим учні набувають уміння працювати з книгою.

Вельми істотним в навчальній діяльності є те, наскільки учень самостійний у засвоєнні знань, умінь і навичок. Для цього на уроках права можна запропонувати систему індивідуальних завдань, таких як рішення задач, робота з книгою, складання учнями питань по малюнку, планів і конспектів, цікавих завдань та ін. Виконання даних завдань передбачає роботу учнів без допомоги вчителя або товаришів, вимагає від них виявляти самостійність у всіх відносинах: в ученні, мислення, непідвладності стороннім впливам, навчальної працездатності.

Успішне навчання полягає в тому, щоб кожен учень міцно і свідомо вивчив систему навичок, вмінь та знань, які передбачені програмою навчання. При нерозумінні предмета учнем знижується якість його навчання, що згодом призводить до відставання від навчальної програми. Отже, кожному вчителю необхідно вчасно виявляти й усувати прогалини.

Можна сказати що, індивідуальний підхід, є динамічним, оскільки полягає у врахуванні інтересів і схильностей, індивідуальних особливостей на різних етапах навчання. Індивідуальна форма навчальної роботи знаходить відображення на всіх періодах уроку.

Так, вчитель може дати учням скласти завдання, накреслити схему, таблицю, діаграму з використанням наявної інформації, з допомогою вирішити навчально-правові завдання, використовуючи відповідні нормативні правові документи. Така організація роботи учнів на уроці права успішно створює у школяра потребу в самоосвіті, забезпечує умови, за яких кожен учень в силу своїх здібностей, можливостей поступово засвоює, закріплює і поглиблює правові знання.

Безсумнівно, що основною є індивідуальна форма організації навчальної діяльності школярів, бо засвоєння знань оволодіння вміннями і навичками є суто індивідуальний процес, у тому сенсі, що ніхто інший не може цього зробити за цієї людини. І це відноситься не тільки до області інтелектуальної, але і до духовного світу людини. Учень повинен виробити у себе свої власні погляди і переконання, тільки в цій ситуації вони будуть направляти його діяльність, його поведінку.

Характеристики індивідуальної форми діяльності учнів на уроці:

1. Мета ставиться як особиста мета кожного.

2. Якщо учні виконують однакові завдання, то таку індивідуальну форму діяльності назвемо єдиною, а якщо диференційовані, то диференційованою. Диференціація завдань відбувається з урахуванням приналежності учнів і організації їх самостійної діяльності.

3. Вчитель використовує всі види допомоги відповідно цілям індивідуальної роботи, від характеру завдань, від індивідуальних особливостей кожного.

4. Ступінь самостійності учнів найвища. Кожен учень сам керує виконанням свого завдання, дії учнів ізольовані як від дій учителя, так і від дій інших учнів.

5. При оцінці дій учня проводиться порівняння цих дій з минулими діями того ж учня, з встановленими нормами цих дій.

Індивідуальна навчальна робота володіє рядом переваг:

1. Без неї міцне засвоєння знань учнями взагалі неможливо.

2. При індивідуальній роботі кожен учень працює персонально, проявляючи ініціативу.

3. Швидкість роботи учня визначається ступенем наполегливості, працездатності, розвитку інтересів, схильностей, можливостей і підготовленості.

Індивідуальна форма навчальної роботи не завжди формує ситуацію для цілковитої самостійної роботи учнів. Деяка частина учнів, не подумавши над завданням, запитує у сусідів по парті про метод її розв’язання, що веде до допомоги з боку товаришів і списування, які гальмують розвиток.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!