Роздрукувати сторінку

Сучасна бібліотека ВНЗ очима студентів

« Назад

За даними МОН України в 2012-2013 н.р. у вищих навчальних закладах держави III-IV рівня акредитації навчалось більше 2,36 млн. студентів. Тому проблеми обслуговування цієї аудиторії стоять перед всіма бібліотеками закладів освіти.

сучасна бібліотека ВНЗ очима студентів, покоління Google

Вибір стратегії і тактики обслуговування залежить від конкретних умов роботи тієї чи іншої бібліотеки, від загальних задач, які вона перед собою ставить. Але в будь-якому випадку повинні бути враховані реальні інформаційні потреби студентства, бажані чи звичні шляхи забезпечення таких потреб, мотиви звернень читачів/користувачів до бібліотечних фондів тощо.

Одним із наслідків інформатизації суспільства є, з одного боку, зростання ролі електронної інформації, з другого, актуалізація міфів про "Покоління Google", що не хоче читати”, про „Кризу читання”, про те, що „Комп’ютер витіснив читання” або „Ділове читання переважає над вільним” тощо. Всі вони пов’язані з міфом про „покоління Google”, про молодь, яка народилась після 90-х років минулого століття і яка вже зараз складає основний контингент наших студентів.

Безумовно, це покоління дійсно більш компетентне у відношенні до високотехнологічних побутових приладів, демонструє досить високий рівень комп’ютерної грамотності, але має низький рівень інформаційної культури. І це покоління віддає перевагу візуальній інформації у зрівнянні з текстовою.

Читання для збору інформації активно підтримується такими соціальними інститутами як школа, внз, бібліотека, бо воно розглядається ними як складова освітнього, дослідницького процесів та професійної діяльності. Але в той же час, акцентуючись на скорочитанні, воно не передбачає естетичного читання. Тобто, в останні десятиріччя зростає читацький негативізм до класичної літератури та ігнорування літератури як підручника життя. І. Тихомирова вважає, що сприйняття друкованого тексту стає більш поверхневим і фрагментарним, „мозаїчним” та „кліповим”.

Читання, в процесі якого читач проживає життя, співвідношуючи авторські ідеї і образи з власним досвідом, знаннями, емоціями, настроєм, є більш уповільненим, але й більш творчим, утворюючим новий зміст образів та символів. Таке читання є характерним для тієї частини сучасної молоді, яка виховувалась на традиціях художньої творчості. Родинне коло, бібліотеки, школи, різноманітні творчі дитячі студії навчали дітей розуміти казки, писати вірші, слухати музику, малювати картини, розказувати про прочитане та побачене, тобто, вони розвивали уяву, мову та асоціативне мислення.

Впровадження інноваційних технологій в практику обслуговування читачів дозволило їм самим найбільш ефективно брати участь в інформаційному процесі, використовуючи як локальний, так і віддалений доступ до різних баз даних. Але поки що для більшості це не є нормою. Негативним чинником вміння та можливості роботи з ресурсами Інтернет є проблема доступності персонального комп’ютера, під’єднаного до мережі, яка відмічалась студентами всіх внз, спеціальностей і курсів. Привертає увагу і той факт, що для переважної більшості студентів основним джерелом інформації є саме книга. А не дуже активне використання електронних ресурсів респонденти пояснюють:

• звичкою працювати з традиційними (друкованими) носіями інформації (42,8 %);

• відсутністю вільного доступу до комп’ютерів (30,5 %);

• відсутністю навичок роботи в інформаційних мережах та з базами даних (19,4 %).

Відповідь „В них немає необхідності” дали 3,4 % респондентів. Серед варіантів відповідей читачів (3,9 %) привертають увагу наступні: „В бібліотеках відсутній доступ до платних баз даних”, „Дуже мало підручників в електронному вигляді”, „Комп’ютер негативно впливає на зір” та „Швидко втомлюються очі”, „Викладачі посилаються лише на друковані джерела” тощо.

інформаційна культура, бібліотека, внз, студентська бібліотека

В період інформатизації бібліотек внз стрижневим компонентом їх роботи є клієнтоорієнтовний підхід та сервісна філософія послуг, яка на вершині кута має ефективність, якість, комфортність. Бібліотека бере на себе ті послуги, які раніш не надавались користувачам, з тим, щоб процеси, пов’язані з інформатизацією, розвивались, не вступаючи в протиріччя з традиційною роботою книгозбірні, а доповнюючи її. Бібліотека закладу освіти, таким чином, контролює неповоротні процеси, пов’язані з інформатизацією, падінням інтересу до книги в традиційній формі і до читання як естетичного задоволення..

В умовах сьогодення створення комфортних умов для роботи читачів в бібліотеці базується на ствердженні, що комфортно – це значить красиво, затишно, сучасно, швидко, професійно, якісно. Для реалізації цих цілей читачі вважають за необхідне (в порядку ранжування):

- покращити комплектування;

- розширити сервісні послуги (ксерокс, копіювання з електронних носіїв, сканування тощо);

- збільшити кількість комп’ютерів;

- збільшити площі читальних залів;

- змінити режим роботи бібліотеки;

- оновити дизайн приміщень;

- підвищити культуру обслуговування.

Незважаючи на те, що мотиви звернень читачів, їх психологічна орієнтація, функціональне очікування та інші фактори суб’єктивної властивості не дуже добре піддаються формалізації і дуже часто не мають об’єктивних критеріїв оцінки, саме вони, доповнюючи існуючу бібліотечну статистику, дозволяють побачити реалістичну та об’єктивну картину погляду студентства на сучасну бібліотеку вищого навчального закладу. А це, в свою чергу, надає змогу отримати об’єктивну картину напрямків діяльності книгозбірні та визначити шляхи її подальшого розвитку.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!