Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, МХПК ім. М. В. Гоголя ПНТУ ім. Ю. Кондратюка

Історія заснування МХПК ім. М. В. Гоголя

У 1879 році з нагоди 70-річчя Н.В. Гоголя прихильники його творчості поставили питання про надання імені письменника учбовому закладу, який повинні були створити в Миргороді. Але становлення освітнього закладу затягнулося на подальших 17 років.

Полтавське губернське і Миргородське повітове земство в 1880 році повідомили про збір коштів у межах Полтавського краю на спорудження учбового закладу. Полтавські земці звернулися до Олександра II, який за декілька днів до своєї кончини санкціонував 14 лютого 1881 збір коштів на спорудження учбового закладу.

Було створено кошторис. На спорудження та облаштування знадобилося 80 тисяч рублів, з яких приблизно половину (більше 32 тисяч рублів) надала всеросійська підписка, а інші гроші виділили Полтавське губернське і Миргородське повітове Земства.

Міська управа подарувала 3 десятини землі за мостом біля р. Хорол.

Будівлю школи було закладено 22 серпня 1889 р. Споруда була побудована у стилі французького ренесансу за проектом полтавського архітектора Олександра Івановича Ширшова. Навчальний корпус був побудований в 1882 році, тобто через 3 роки.

1 листопада 1896 в присутності великої чисельності гостей та губернського керівництва здійснилося святкове відкриття учбового закладу - художньо-промислова школа (art-industry school).

Перед школою формувалася мета: «освіта осіб, які вміють виготовляти гончарні, теракотові, фаянсові та порцелянові вироби». Це була перша в Україні школа, де навчали майбутніх кераміків, творців художнього оформлення виробів та педагогів малювання.

Згідно шкільного статусу брали дітей різноманітних станів з 12 - річного віку, а також дорослих. Навчання було безоплатним. Курс навчання був розподілений на 5 років.

У першому учбовому році освіту здобувало 45 хлопчиків і 10 дівчаток, але чисельність учнів увесь час збільшувалася.

Першим керівником став С. В. Масленіков.

Учні школи навчалися не тільки малювати, а й здійснювали значний обсяг робіт. Створювали майолікову плитку для облаштування фасадів церков. Наступними замовленнями були облицювальні теракотово-емальовані і майолікові плити і кахлі для облаштувальних робіт в Петербурзі.

В цей же період було сформовано майолікове диво - іконостас, назначений для далекої Аргентини, створений для посольської церкви. Автор проекту - петербурзький архітектор Ніконов Микола Микитович. Загальна довжина всіх частин цього твору мистецтва нараховує 30 метрів.

Копія цього іконостасу була створена в 1902 році для Успенського собору Миргорода.

У різні роки тут діяли визначні художники і майстри-керамісти. Серед яких в першу чергу слід окреслити Опанаса Сластіона, здійснював обов'язки керівника у 1903-1904 р., В. Кричевського, Ф. Красицького, Ф. Балавецького, Івана Українця і багатьох інших.

Миргородські майстри ще на початку ХХ віку прославилися як неперевершені митці рукотворної краси. Школа виставляла свої шедеври на великій кількості виставках, у тому числі і закордонних.

На світовій художньо-промисловій виставці керамічних виробів 1901 року, а також на світовій виставці 1912 вироби миргородських майстрів були удостоєні золотими нагородами, а на загальноросійській кустарній виставці 1907 р. - Малою срібною нагородою.

У часи гетьманського правління в 1918 р. в Україні було створено цілий ряд вищих учбових закладів, у тому числі і в Миргороді. 15 вересня 1918 на основі художньо - промислової школи імені Н.В. Гоголя був створений Миргородський художньо-промисловий інститут, в якому були підрозділи: технічно-керамічний і декоративно-народної творчості, а також педагогічні курси, на яких навчали педагогів малювання для шкіл. Керівником закладу був назначений професор Української Академії мистецтв архітектор Ст. Кричевський.

У серпні 1919 р. інститут припинив становлення у зв'язку з настанням денікінської армії. У 1929-30 рр. на основі школи сформовано індустріально-керамічний інститут, який у 1933 р. був переміщений в Кам'янець-Подільський, а в Миргороді залишився технікум. За період свого становлення в технікумі вивчили і випустили більше 14 тис. спеціалістів.

У 1932 р. в результаті низки перетворень інститут був знищений, а в Миргороді залишився технікум будівельних конструкцій, який мав два підрозділи: кераміко-теплотехнічний і механічний.

З початком війни частина юнаків і педагогів були мобілізовані у Червону армію.

У післявоєнний час установа залишалася визначним учбовим закладом Миргородщини. Його студенти досі працюють у багатьох куточках минулого Союзу.

У 1997 році Розпорядженням Кабінету Міністрів № 78 учбовий заклад реорганізовано в Миргородський державний керамічний технікум імені Н.В. Гоголя.

Згідно з Законом України «Про вищу освіту» і з метою оптимізації мережі вищих учбових закладів, покращення якості формування фахівців учбових закладів у 2011 році реорганізоване в Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Сучасний стан Миргородського художньо-промислового коледжу

Ще з перших років становлення художньо-промислової школи функціонує музей дипломних робіт, який належить до кількості кращих пам'яток України, в якому найбільш повно представлені вироби з порцеляни, фаянсу, вироби вітчизняних організацій: Межигірської та Кам'яно-Бродської фабрик, установ М. Кузнєцова, Гарднерата та ін.

Сім кімнат музею заповнені великою кількістю креативних робіт дипломників. Це декоративні вази, блюда, різні побутові предмети з кераміки, посуд, декоративні панно, дрібна пластика, прикраси і т. д.

Експозиція кожного року збільшується відмінними, майстерно здійсненими на високому художньому та естетичному рівні креативними роботами студентів Миргородського художньо-промислового коледжу.

Отже, МХПК ім. М. В. Гоголя – це заклад, який має славну історію і радо запрошує вступників у свої лави.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!