Київський транспортно-технологічний коледж Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, КТТК КДАВТ

Перед кожним хлопцем або дівчиною після одержання основної (9 класів) чи повної (11-12 класів) загальної середньої освіти так чи інакше виникає питання: якою дорогою торувати своє подальше життя, ким бути у цьому русі людського життя, як отримати професійну освіту, щоб бути широко профільним фахівцем і бути завжди необхідним країні. Цю головну життєву проблему уже більше 90 років дозволяє (з 1920 року - це період створення) вирішити Київський транспортно-технологічний коледж, який за цілий період свого становлення сформував приблизно 30 тисяч широкоосвічених спеціалістів транспортного конструювання й діячів руху транспортних засобів. На даний час це вища учбова установа І рівня акредитації з освіченим і ширококваліфікованим педколективом, який постійно намагається надати допомогу Вам, нашим продовжувачам гарних звичаїв українського народу, у формуванні свого професійного напрямку.

У грудні 2013 року відбулося 93 роки Київському транспортно–технологічному коледжу – одному з найдревніших вищих учбових закладів держави.

Протягом свого становлення учбова установа зросла з маленької школи десятників, яка була переміщена в 1920 р. з Жмеринки в Київ.  На території цього закладу був утворений Київський будівельний технікум залізничного транспорту, який розташовувався за адресою Саксаганського, 107.

В 1922 році технікум перемістився на вулицю Чапаєва, 6 близько театру Опери та балету, де вже діяв матеріально-господарчий технікум залізничного транспорту. Через рік технікум отримав персональну будівлю за адресою Чапаєва, 5. Видозмінилась назва – технікум став школою будівельних фахівців залізничного транспорту. Викладачем технікуму за посередництвом діяв тоді і відомий академік Євгеній Оскарович Патон.

В кінці 20-х технікум став носити ім’я - Київський будівельний технікум залізничного транспорту, де директорами були - Єфрем Степанович Харитинич (1928-1935, 1953-1954 ), Воробйов С. Т., Хоменко В. В.

Влітку 1941 року технікум був переміщений в м. Свердловськ (тепер Єкатеринбург, Росія).

Після звільнення Києва від німецьких фашистів уже через 2 тижні розпочався учбовий рік і для технікуму було організовано збудувати нову будівлю. А до тих пір в одній будівлі розташувались три технікуми: електромеханічний, експлуатаційний і будівельний. Існував тут і гуртожиток – на 60 чоловік, в більшості для тих, що повернулись з евакуації, а також житло для педвикладачів трьох технікумів.

1 вересня 1946 року учбова база формувалась із 10 учбових класів, слюсарної і столярної майстерні, був облаштований учбовий полігон, спортивний майданчик, гараж для старенького ГАЗ-АА. Впродовж декількох років в суміжних підвалах були облаштовані ще 2 аудиторії. Для здійснення занять з фізичного виховання технікум брав в оренду спортзал ДСТ «Локомотив». Були облаштовані будівлі для актового залу, бібліотеки з читальним залом, викладацькою канцелярією, їдальнею тощо.

Випускники технікуму на той момент після закінчення отримували кваліфікацію «технік-лейтенант залізниці і будівництва» з трьох спеціалізацій:

- «Розшук і спорудження залізниць»;

- «Спорудження мостів та інших штучних конструкцій»;

- «Спорудження технічних будівель і споруд».

У перші після військові роки кожного дня студенти здійснювали роботи по 4-5 годин на прибиранні Хрещатика, відбудові винищених будинків, вигрузці вугілля з потягів.

Скоро для створення технікуму був організований будівельний стадіон, де нині знаходиться технікум по вул. Вінницькій, 10. В той період це була околиця міста, шлях в бік Жулян був вузький і називався Заміський. В 1957 році створення головної будівлі, майстерень, гаража і котельні було завершено, а з 1 грудня 1957 року розпочались заняття в новій будівлі. Це було величезне свято.

Після сформування Міністерства транспортного будівництва СРСР було збудовано два гуртожитки по вул. Солом’янській, 20 і 20А.

База технікуму дещо збільшилася завдяки клопіткій роботі Губінського А. Г. – полковника у відставці, «майстра на всі руки», який сам діяв на всіх станках і лагодив автомобілі.

З 1977 по1990 рік при закладі був сформований Південно-Західний факультет інституту збільшення спеціалізації Міністерства транспортного будування, яким керував Москалюк К. О., через якого кожного року проходило понад 800 працівників міністерства.

Поміж вчителів коледжу є особи, які присвятили більше ніж 40 років діяльності роботі виховання і учіння подальших фахівців. За 93 роки технікум сформував більше ніж 25 500 фахівців, які високо себе проявили в транспортному будівництві, в промисловості, у галузі керування залізничним і автомобільним транспортом. У 20-30-х роках минулого сторіччя випускники технікуму приймали діяльну участь в створені транспортних магістралей і створювали підґрунтя модерної промислової індустрії нашої країни.

В будівельних і проектних об’єднаннях України і державах СНГ – Росії, Білорусі, Молдові, Узбекистані, Грузії, державах Балтії випускники технікуму рахувались високоосвіченими фахівцями, креативними особами, людьми сформованими відповідно до потреб науково – технічного прогресу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!