Методичні рекомендації до написання курсової роботи з курсу Історія хореографічного мистецтва
« Назад
Курсова робота є складовою частиною вивчення дисципліни «Історія хореографічного мистецтва». Вона виконується з метою закріплення, поглиблення, узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання, їх застосування відповідно до конкретного фахового навчання. Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента. В процесі її підготовки студент повинен оволодіти навичками наукового пошуку, роботи з літературою та іншими джерелами, відбору необхідного матеріалу, його використання, узагальнення та аналізу. Курсова робота є своєрідним підсумком засвоєння студентом теоретичних знань, вона засвідчує самостійність його мислення, здатність здійснювати теоретичні узагальнення і висновки. В процесі виконання курсової роботи студенти оволодівають методами добору, систематизації і використання літературного, відео матеріалу, прийомами аналізу даних, уміння робити відповідні висновки та узагальнення. Мета і завдання курсової роботиМета курсової роботи полягає у набутті студентами навичок самостійного наукового дослідження, які реалізуються у процесі пошуку аналізу та систематизації літератури та інших джерел (архівних та відео матеріалів, власних спостережень тощо). Завдання дослідження: - розширити знання з історії світової і вітчизняної культури; - оволодіти навичками пошуку і обробки джерельної бази з обраної теми; - оволодіти навичками оформлення текстового матеріалу. Загальні вимогиПершочергова вимога до курсової роботи – її науковість, яка забезпечується творчим підходом до досліджуваної проблематики, глибоким висвітленням усіх її аспектів. Вона передбачає також вміння робити узагальнення і висновки на основі отриманих результатів, що дають підстави до відповідних рекомендацій. Характер роботи вимагає не лише розкриття проблеми на основі розгляду фактичних даних, а й критичного аналізу досліджуваного матеріалу. Важливою вимогою до курсової роботи є логічна послідовність у викладенні матеріалу. Всі розділи роботи повинні бути пов’язані між собою. Ілюстративний матеріал має виглядати логічним доповненням основного текстового викладу. Обов’язковою вимогою є самостійність виконання курсової роботи. Використання літератури та інших джерел передбачає не механічне їх переписування, а цілеспрямований відбір фактичних даних з їх подальшим самостійним аналізом. Робота, що не спирається на відповідні джерела, а змістовно і текстуально їх повторює, повертається студентові для переробки. Курсова робота має відповідати також критеріям грамотності та правильності оформлення. Її текст повинен бути акуратно надрукованим, не містити орфографічних помилок. Загальний обсяг курсової роботи складає 24-30 сторінок друкованого тексту. Значне перевищення встановленого обсягу може бути свідченням недостатнього орієнтування студента у матеріалі, його невміння відмежовувати головне від другорядного. Крім того, має бути витримане оптимальне співвідношення між структурними складовими роботи. Так, зокрема, сумарний обсяг вступу і висновків не повинен перевищувати п’ятої частини її загального обсягу. При наявності значних відхилень від викладених вище вимог робота повертається студентові для доопрацювання або переробки. Вибір темиПерш, ніж визначатись з темою, рекомендується ознайомитись з орієнтовною тематикою курсових робіт. При обранні теми курсової роботи студент повинен виходити з індивідуальних наукових інтересів з огляду своєї ознайомленості з даною проблематикою. Студент може запропонувати тему, не включену в цю тематику. При цьому слід враховувати також характер і обсяг доступних літературних, інтернет-джерел та інших матеріалів. Дослідникам-початківцям, особливо тим, які пишуть курсову роботу вперше, слід обирати вузьку тему. Обмеженість матеріалу, що залучається, простота плану дають можливість молодому досліднику ретельно розробити тему, сформулювати висновки та узагальнення. Теми курсової роботи щорічно поновлюються та затверджуються на засіданні відповідної кафедри факультету хореографічного мистецтва. Обрані студентом теми затверджуються рішенням кафедри. Обравши тему, студент повинен забезпечити виконання курсової роботи згідно з графіком, узгодженим з науковим керівником. Пошук і опрацювання джерелРозпочинаючи написання курсової роботи в першу чергу необхідно скласти попередній план майбутньої роботи. З цією метою слід провести бібліографічний пошук, виявити опубліковані праці, які стосуються обраної теми. Після ознайомлення з джерелами загального характеру (підручники, довідники, енциклопедичні видання) слід переходити до спеціальної літератури (монографії, статі, періодичні видання), і в разі необхідності розглянути додаткові джерела (фільмографічний, відео матеріал). Структура курсової роботи- вступ; - основна частина; - висновки; - список використаних джерел; - додатки. Кожна з цих частин роботи починається з нової сторінки. Певну складність викликає написання вступу, що є важливим моментом у такого роду роботі: адже його зміст дає уявлення про рівень загальнонаукової та професійної підготовки майбутнього фахівця. Вступ має містити: - актуальність теми; - мета дослідження; - завдання дослідження; - об’єкт дослідження; - предмет дослідження; - методи дослідження; - практичне значення; - джерельна база дослідження. Актуальність теми передбачає обґрунтування обраної теми з обсягом до 1 стор. Мета дослідження формулюється один реченням і витікає з теми дослідження. Завдання, яких повинно бути не менше чотирьох, деталізують мету, тісно пов’язані зі змістом і відбивають основні етапи дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, в межах якого здійснюється дослідження. Предметом дослідження є частина об’єкту, яка детально досліджується. Перелічуючи методи дослідження, необхідно зазначити, що робили за допомогою кожного. Джерельна база дослідження передбачає аналітичний огляд наявної літератури із стислою характеристикою використаних джерел з обсягом до 1,5 стор. Орієнтовний обсяг вступу – до 4-х друкованих сторінок. Основна частина роботи містить виклад змісту дослідження з розглядом його теоретичних основ, аналізом проблем. Кількість розділів, параграфів, пунктів визначаються науковою значимістю досліджуваної проблеми. Їх назви мають у стислому вигляді відбивати зміст курсової роботи. Не допускається повторення назви роботи у назві одного з розділів. Кожний з розділів повинен супроводжуватись узагальненнями та висновками. Висновки є завершальною частиною курсової роботи. Висновки повинні містити основні результати дослідження, що свідчать про виконання поставлених завдань. Список використаних джерел складається згідно Методичних рекомендацій по оформленню списку джерел до наукової роботи (сайт КНУКіМ. Наукова бібліотека. Для користувачів. Оформлення списку джерел до наукової роботи http://lib.knukim.edu.ua/info/oformlennya-spisku/). Кожне з використаних у роботі фактів, положень, цитат має супроводжуватись посиланням на певне літературне джерело зі списку наприкінці роботи, оформлене з дотриманням вимог державного стандарту (Національний державний стандарт. Бібліографічні посилання. Загальні положення та правила складання. ДСТУ 8302:2015. Київ ДП УкрНДНЦ, 2016). Посилання оформлюються у квадратних дужках [5,7], де перша цифра – номер джерела зі списку, друга – сторінка, на якій розташовані цитата, чи матеріал. Додатки виносяться за межі основного тексту з метою запобігання його перенавантаження ілюстративними матеріалами. Літературне оформлення дослідження (написання тексту роботи)Це основна і найбільш важлива складова даного дослідження. На етапі написання роботи слід чітко розподіляти намічений її обсяг по окремих підрозділах плану. Він значною мірою залежить від самої теми, її значення, вивченості і наявності відповідних матеріалів. Зібраний матеріал навіть згрупований по окремих питаннях і підрозділах необхідно викласти в одному стилі, послідовно, переконливо. Слід мати на увазі, що курсова робота є різновидом наукової праці, відповідно й стиль викладення має бути науковим, а не популярним. Написання тексту роботи має відповідати низці вимог. Основними з них є: - чіткість побудови та конкретність викладу; - логічна послідовність викладу матеріалу; - аргументованість положень і доказовість висновків; - виклад здійснюється від третьої особи або в безособовій формі з уникненням займенників «я», «моя». Замість них рекомендується вказувати «автор». Оформлення курсової роботиОсновний текст курсової роботи друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша формату А4 через півтора інтервалу шрифтом Times New Roman, кегль 14. Друкуючи текст, залишають поля таких розмірів: верхнє – 20 мм, праве – 10-15 мм, нижнє – 20 мм, ліве – 25 мм. Абзацний відступ – 12,5 мм. При оформленні роботи на титульному аркуші вказується офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри, вид роботи (курсова робота), повне формулювання теми, позначається курс, прізвище та ініціали автора та наукового керівника, вчений ступінь і звання останнього, а також місце і рік виконання (додаток А). Наступна сторінка – зміст, у якому відображена структура дослідження (розділи, підрозділи, пункти) з зазначення сторінки (додаток Б). Назви заголовків по тексту роботи повинні відповідати їх назвам у змісті. Розділи в порядку їх слідування в роботі нумеруються однією цифрою, підрозділи в межах кожного розділу – двома з розділовими знаками (крапкою між ними), пункти – трьома. Заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу двома інтервалами. Перенесення слів у заголовках не припускається. Крапка після заголовку не ставиться. Назви розділів друкуються великими літерами, назви параграфів і пунктів – малими. Заголовок розділу по тексту пишеться в центрі сторінки, параграфу і пункту – з абзацу. Всі назви розділів та підрозділів, назви структурних елементів (зміст, І розділ, висновки, список літератури, додатки) друкуються жирним шрифтом. Захист курсової роботиПісля написання та належного оформлення курсової роботи студент здає або ж надсилає (при заочній формі навчання) її на кафедру. Керівник пише відгук на курсову роботу. Умови допуску студента до захисту курсової роботи: - дотримання графіка виконання курсової роботи; - вчасне подання курсової роботи на перевірку науковому керівнику; - врахування студентом зауважень наукового керівника; - наявність рекомендації наукового керівника до захисту курсової роботи. Під час захисту курсової роботи студент у своїй доповіді (8-10 хвилин) інформує комісію про основні завдання дослідження з викладом загального змісту роботи та формулюванням висновків, окремо зупиняючись на вказаних керівником недоліках. Якщо студент не погоджується з деякими зауваженнями, він повинен навести вагомі аргументи на користь власної точки зору. Доповідь студента, його відповіді на запитання та зауваження членів комісії мають бути науково обґрунтованими. Остаточна оцінка курсової роботи виноситься комісією за результатами захисту із урахуванням оцінки наукового керівника. При незадовільній оцінці комісією ухвалюється рішення про повторний захист або про зміну теми курсової роботи. Якщо студент не захистить роботу з другої спроби, він підлягає відрахуванню з університету. Система оцінювання курсової роботиКурсова робота з дисципліни «Історія хореографічного мистецтва» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. За результатами підготовки та захисту курсової роботи студент отримує підсумкову оцінку за 100 бальною шкалою за накопичувальною системою як сума оцінок за зміст роботи (до 70 балів) та захисту (до 30 балів) і розраховується наступним чином: 1) науковість, логічна послідовність у викладенні матеріалу – 10 балів; 2) оформлення роботи згідно стандартних вимог – 10 балів; 3) вступ і висновки – 20 балів; 4) зміст основної частини роботи – 30 балів; 5) захист курсової роботи – 30 балів, з них: - вміння студента лаконічно, грамотно і аргументовано викласти матеріал; - знання тексту (оперування термінами); - вміння чітко відповідати на поставлені членами комісії запитання. Трансформація рейтингової оцінки
Орієнтовна тематика курсових робіт1. Вплив побутового танцю на становлення його сценічних форм 3. Комедія дель-арте та її роль у розвитку балетного театру 4. Походження хореографічного мистецтва 5. Драматургія класицизму як основа балетної вистави 6. Становлення балетного театру як самостійного виду сценічного мистецтва в добу Просвітництва 7. Формування системи класичного танцю 8. Англійський балетний театр ХVII ст. 9. Значення сценічного костюма для формування лексики класичного танцю 10. Балет як жанр придворної культури в добу Відродження 11. Французьке виконавське мистецтво XVIII ст. 12. Літературна спадщина Ж.-Ж. Новера та її значення для подальшого розвитку балетного театру 13. Місце пантоміми і танцю в дійових балетах Ж.-Ж. Новера 14. Розвиток теоретичних положень Ж.-Ж. Новера у творчості Ж. Доберваля та С. Вігано 15. Італійський балетний театр кінця XVIII – першої половини XIX ст. 16. Становлення та розвиток балетного театру Данії 17. Драматичні балети Ж. Перро 19. Розвиток теоретичних положень Ж.-Ж. Новера на російській сцені у другій половині XVIII ст. 22. Народний танець в оперних виставах (історія питання) 23. Характерний танець в оперних виставах російських композиторів XIX ст. Значення творчості М. Петіпа 24. П.І. Чайковський і балетний театр 25. Балет О. Глазунова "Раймонда" 26. Роль С. Дягілева у пропаганді російського мистецтва 27. Танцюристи "Російських сезонів" 28. Балетмейстери "Російських сезонів" 29. Творча та літературна спадщина Ф. Лопухова 31. Художник як співавтор балетної вистави 32. Твори О.С. Пушкіна на балетній сцені 33. Твори В. Шекспіра на балетній сцені 34. Зарубіжний балетний театр другої половини XX ст. 35. Українська література і балетний театр 36. Значення творчості П.П. Вірського для розвитку українського хореографічного мистецтва 37. Українська народна хореографія у 50-80 рр. XX ст. 38. Етапи становлення українського балетного театру 39. Тенденції розвитку хореографічної культури постмодерну 40. Особливості розвитку балетного театру в добу постмодерну
Додаток А КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ФАКУЛЬТЕТ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА Кафедра сучасної хореографії
Курсова робота з дисципліни «Історія хореографічного мистецтва» «Формування системи класичного танцю»
студента (ки) ІІІ курсу денної (заочної) форми навчання
Науковий керівник декан факультету хореографічного мистецтва, професор кафедри народної хореографії КНУКіМ
Київ-2016 Додаток Б «Особливості розвитку балетного театру в добу романтизму» ПЛАН (ЗМІСТ)
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |