Плани та методичні вказівки до курсових робіт з курсу Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн, НУ ЛП

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Плани та методичні вказівки до курсових робіт з курсу Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн

для студентів напряму підготовки 6.030201 – «Міжнародні відносини» денної форми навчання

Національного університету «Львівська політехніка»

Львів–2015

1. Тематика курсових робіт

1. Порівняльний метод та особливості його застосування для дослідження політичних систем.

2. Порівняльний аналіз основних різновидів та моделей політичної системи.

3. Порівняльна характеристика різновидів політичної культури.

4. «Оксамитові» революції як форма політичної участі: порівняльний аналіз особливостей здійснення на сучасному етапі розвитку людства.

5. Порівняльна характеристика фашизму та націонал-соціалізму як політичних ідеологій.

6. Комунізм та соціалізм як політичні ідеології: порівняльна характеристика.

7. Порівняння соціалістичної та соціал-демократичної політичних ідеологій.

8. Права і свободи людини та особливості їх реалізації у демократичних та недемократичних зарубіжних країнах: порівняльний аналіз.

9. Інститут омбудсмена та особливості його функціонування в країнах світу: порівняльна характеристика.

10. Громадянство як політичний інститут: порівняння особливостей функціонування в зарубіжних країнах.

11. Подвійне громадянство: порівняльне дослідження на прикладі зарубіжних країн.

12. Порівняльне дослідження особливостей інституту політичного лідерства у демократичних та недемократичних політичних системах: досвід СРСР і США.

13. Конституції – основні закони країн світу: порівняльний аналіз.

14. Особливості функціонування сучасних монархій: порівняльна характеристика різновидів монархічного правління на прикладі країн світу.

15. Абсолютна монархія у сучасному світі: порівняльний аналіз.

16. Порівняльна характеристика сучасних дуалістичних монархій у світі.

17. Порівняльний аналіз сучасних парламентських монархій Європи.

18. Парламентська монархія у Японії та Іспанії: порівняльна характеристика.

19. Республіканська форма правління у сучасному світі: порівняльний аналіз.

20. Порівняння особливостей функціонування президентських республік в Латинській Америці.

21. Парламентська республіка та особливості її функціонування у ФРН та Італії: порівняльна характеристика.

22. Змішана республіка: порівняльний аналіз особливостей функціонування в Україні та Російській Федерації.

23. Порівняння особливостей функціонування змішаної республіки в Україні та Польщі.

24. Порівняльна характеристика моделей змішаної республіки в Україні та Франції.

25. Порівняння особливостей функціонування унітарних держав Європи.

26. Федерації Північної та Південної Америки як різновид державно-територіального устрою: порівняльна характеристика.

27. Порівняльний аналіз державно-територіального устрою США та Російської Федерації.

28. Порівняння моделей системи місцевого самоврядування країн світу.

29. Порівняльне дослідження системи місцевого самоврядування в унітарних та федеративних державах.

30. Порівняння моделей демократії в зарубіжних країнах.

31. Динаміка демократичних трансформацій: порівняльний аналіз пострадянських держав.

32. Тоталітаризм – політичний феномен ХХ ст.: порівняльний аналіз особливостей функціонування у Німеччині та СРСР.

33. Особливості політичного режиму Куби та Венесуели: порівняльна характеристика.

34. Різноманітність форм авторитаризму в державах Африки: порівняльний аналіз.

35. Недемократичні політичні режими Азії: порівняльна характеристика.

36. Сучасні однопалатні парламенти зарубіжних країн: порівняльний аналіз.

37. Порівняльна характеристика бікамералізму та особливостей його функціонування на сучасному етапі.

38. Порівняльний аналіз однопалатних та двопалатних парламентів європейських держав.

39. Порівняння структури законодавчих органів країн світу.

40. Статус парламентаріїв в сучасному світі: порівняльна характеристика.

41. Порівняльний аналіз парламентів США та Великобританії.

42. Порівняння особливостей функціонування представницьких органів ФРН та Російської Федерації.

43. Порівняльна характеристика парламентів України та Польщі.

44. Особливості статусу глави держави в республіканській та монархічній формах правління: порівняльна характеристика.

45. Порівняльний аналіз статусу глави держави у США та Франції.

46. Статус та повноваження глави держави в Україні та Російській Федерації: порівняльна характеристика.

47. Порівняльне дослідження особливостей статусу глави держави латиноамериканських країн.

48. Виконавча гілка влади та особливості її функціонування в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз.

49. Порівняльна характеристика структури урядових кабінетів країн світу.

50. Порівняльне дослідження повноважень урядів зарубіжних країн у різних формах державного правління.

51. Порівняння особливостей політичної відповідальності урядів європейських країн.

52. Порівняння особливостей реалізації «системи стримувань і противаг» у різних формах правління: зарубіжний досвід.

53. Зарубіжний досвід функціонування політичних рухів: порівняльний аналіз.

54. Антиглобалістські політичні рухи країн Європи: порівняльна характеристика.

55. Сучасні жіночі політичні партії та організації країн світу: порівняльний аналіз.

56. Порівняння особливостей функціонування «правих» політичних партій у світі.

57. Порівняльна характеристика «лівих» політичних партій: зарубіжний досвід.

58. Порівняльне дослідження особливостей функціонування політичних партій в демократичних та недемократичних політичних режимах.

59. Партійна система США та Великобританії: порівняльний аналіз.

60. Порівняльна характеристика партійних систем України та Італії.

61. Особливості функціонування партійних систем на пострадянському просторі: порівняльний аналіз.

62. Демократичні принципи виборів: порівняльна характеристика особливостей реалізації в країнах Західної та Східної Європи.

63. Електоральна участь та моделі голосування виборців: порівняльний аналіз особливостей реалізації у демократичних та недемократичних країнах.

64. Виборчі цензи та особливості їх застосування в світі: порівняльна характеристика.

65. Референдум як форма народовладдя: порівняння особливості функціонування в зарубіжних країнах.

66. Основні виборчі системи країн світу: порівняльний аналіз.

67. Порівняння особливостей застосування мажоритарної виборчої системи в зарубіжних країнах.

68. Порівняльна характеристика пропорційної виборчої системи: зарубіжний досвід.

69. Порівняльне дослідження основних різновидів змішаної виборчої системи у світі.

70. Порівняльний аналіз виборчих систем України та Російської Федерації.

2. Загальна характеристика курсової роботи

Курсова робота є самостійною науково-дослідницькою роботою студента, що підсумовує набуті ним знання, вміння та навички з дисципліни, передбаченої навчальним планом. Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Написання курсової роботи є важливим етапом підготовки спеціаліста в фаховій галузі до виконання самостійної роботи за спеціальністю.

В курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних умовах. Написання курсової роботи ставить за мету стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку та поглиблення їхніх знань з актуальних фахових проблем.

Курсова робота дає можливість виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо та критично її дослідити, збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання під час розв'язання практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження. Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшої дослідницької роботи студента – написання дипломної або магістерської роботи.

3. Структура курсової роботи

Структурними елементами курсової роботи є:

1. Титульна сторінка.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи та основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Він повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

- назва міністерства і навчального закладу, кафедри;

- повна назва курсової роботи;

- прізвище та ініціали автора;

- посада, науковий ступінь, прізвище та ініціали наукового керівника;

- місце та рік виконання курсової роботи.

2. Зміст.

Зміст вміщує в собі перелік умовних позначень та скорочень (якщо вони є), вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ.

3. Перелік умовних позначень та скорочень (якщо є необхідність).

У випадку необхідності усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення та скорочення пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

4. Вступ.

Вступ обов’язково повинен містити такі структурні складові:

Актуальність дослідження – розкриття причин важливості розгляду і дослідження обраної теми у площині наукової теорії та суспільної практики.

Об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження – міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження і на яку спрямована основна увага.

Мета дослідження – формулювання кінцевої цілі, яку автор бажає досягти. Мета роботи пов’язана з її назвою і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується в курсовій роботі.

Завдання – конкретизація мети, цілі, за допомогою яких може бути досягнута мета дослідження. Завдання розкриваються в підрозділах відповідних розділів курсової роботи.

Методи дослідження – наукові способи та шляхи дослідження. Перераховувати методи потрібно в контексті змісту роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Коротка характеристика структури роботи – зазначення кількості розділів, підрозділів та інших структурних компонентів курсової роботи, кількості використаних джерел та літератури, загального обсягу роботи.

5. Основна частина.

Основна частина курсової роботи включає, як правило, 3-4 розділи, кожен з яких за необхідності може бути поділений на відповідну до змісту кількість підрозділів, що послідовно розкривають визначенні завдання дослідження.

6. Висновки.

У висновках підводяться підсумки всіх питань, висвітлених у курсовій роботі. Висновки повинні відповідати змісту і результатам, мати безпосередній зв’язок з метою та завданнями дослідження, визначеними у вступі (показати, чи досягнуто мети, які завдання виконано повністю або частково, які ні і чому).

7. Список використаних джерел та літератури.

Повинен включати не лише ті джерела та літературу, на які є посилання в тексті курсової роботи, але й інші, які використовувалися при написанні курсової роботи.

8. Додатки (якщо є необхідність).

За потреби до складу курсової роботи включаються додатки. Вони можуть бути у вигляді таблиць, схем, діаграм, малюнків, фактів, статистичних даних тощо. При цьому не допускається включення матеріалу, який не розкривається і не аналізується в тексті роботи; на всі додатки в тексті курсової роботи мають бути посилання. За своїм оформленням додатки повинні бути компактними та акуратними.

4. Етапи та терміни виконання курсової роботи

1. Вибір теми дослідження та затвердження наукового керівника.

Вибір теми курсової роботи здійснюється впродовж трьох тижнів від початку семестру. Студент обирає тематику курсової роботи із запропонованого переліку. Науковий керівник призначається засіданням кафедри.

2. Складання плану роботи та підбір джерел і літератури.

Студент обговорює тему курсової з викладачем, складає разом з керівником календарний план роботи та список літератури з обраної теми. Вивчення літератури необхідно розпочати з наукових праць, де проблема розглядається комплексно, а потім перейти до аналізу більш спеціальних досліджень, наприклад наукових статей. У процесі виконання роботи студент повинен підтримувати постійний зв’язок із науковим керівником, звертаючись до нього за консультацією в міру виникнення питань або ускладнень.

3. Формування предмету, об’єкту, мети та завдань дослідження, наукової концепції та змістового наповнення роботи.

Розпочинаючи написання курсової роботи, студент отримує від наукового керівника перелік завдань, де окреслюється коло проблем за темою дослідження, що необхідно вивчити. Крім того, уточнюються цілі, методи дослідження, а також визначається перелік основних завдань, вирішення яких дозволить досягнути поставленої у роботі мети. Науковий керівник регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації разом з іншими викладачами, контролює протягом усього періоду графік написання студентом курсової роботи, її якість та своєчасність виконання.

4. Перевірка курсової роботи науковим керівником.

Перший варіант курсової роботи повинен бути оформлений студентом з дотриманням усіх вимог до оформлення, роздрукований та поданий науковому керівнику не пізніше 3 тижнів до захисту. Можливе поетапне подання науковому керівнику окремих розділів роботи.

4. Доопрацювання тексту курсової роботи

Студент повинен доопрацювати курсову роботу у випадку наявності зауважень з боку наукового керівника, враховуючи його побажання і рекомендації. Кінцевий варіант курсової роботи повинен бути зданий науковому керівникові не пізніше 1 тижня до захисту.

5. Рецензування курсової роботи.

Науковий керівник здійснює рецензування роботи та пише відзив на неї, де вказує якість та самостійність написання роботи, її теоретичну та практичну цінність, зауваження (у випадку наявності) до роботи. Керівник оцінює курсову роботу за 4-бальною шкалою.

6. Захист курсової роботи.

Курсова робота, яка оформлена із виконанням необхідних вимог і термінів та отримала позитивну оцінку наукового керівника, допускається до публічного захисту. Перед захистом курсової роботи студент повинен підготувати текст виступу та необхідні для цього ілюстративні матеріали. При цьому потрібно враховувати, що виступ за тривалістю не повинен перевершувати 5-7 хвилин.

Захист курсової роботи проводиться перед комісією в складі 3 викладачів, які призначаються рішенням кафедри. Члени комісії ставлять перед студентом питання за темою курсової роботи, враховуючи питання, які стосуються теоретичної частини дисципліни. Відповідаючи на питання, студент може використовувати текст свого виступу, ілюстративний матеріал, курсову роботу та робочі записи. Після проведення захисту курсової роботи, члени комісії у присутності студента виносять рішення про оцінку роботи за чотирьохбальною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно. При розбіжності оцінок висновок наукового керівника є вирішальним.

5. Вимоги щодо написання курсової роботи

Загальні вимоги

Обсяг курсової роботи – 30-35 сторінок тексту без врахування списку використаних джерел та літератури і додатків. Оформлення має відповідати естетичним і мовним нормам, курсова робота повинна бути зброшурована, акуратно і грамотно оформлена.

Технічні вимоги

Курсова робота має бути надрукована українською мовою на одній стороні аркуша формату А4. Шрифт – Times New Roman, розмір– 14, міжрядковий інтервал – полуторний. Розміри полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм. Номери сторінок проставляються внизу сторінки по центру. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів курсової роботи варто починати з абзацного відступу і друкувати (крім першої великої) малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. При цьому використовується напівжирний шрифт. Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки, підрозділи та пункти – ні. Абзаци в тексті курсової роботи починають відступом, рівним 10 мм.

Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблицю, графік, діаграму розміри яких більше формату А4, розміщують в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (Наприклад: Рис. 2.1.). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, по центру.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Усі таблиці та ілюстрації повинні обов’язково супроводжуватися посиланням на джерело інформації (або ж має бути зазначено, що складено автором самостійно). Не допускається використання відсканованих і вставлених в текст роботи об’єктів.

Посилання

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі праці, результати з яких наводяться в дисертації, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячене дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо аналізується якась робота, чи викладається інформація з певної роботи, то потрібно у квадратних дужках вказати цифру, яка є номером цієї роботи у списку літератури, без пробілів до і після цієї цифри, наприклад, [12].

Цитати потрібно оформляти таким чином: точна цитата в лапках «…», пробіл, після цього у квадратних дужках ставиться номер за переліком літературних джерел, кома, пробіл, велика буква «С» (сторінка), крапка, пробіл, номер сторінки за першоджерелом, наприклад: «У США функціонує мажоритарна виборча система» [3, С. 15] чи, якщо багатотомна праця – [7, т. 2, С. 8], після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться. Посилання на кілька джерел оформляється через тире (якщо більше ніж 2 джерела у списку йдуть підряд) [3-7] або крапку з комою (якщо джерела не йдуть підряд [3; 5; 7].

Якщо цитата наводиться не з роботи автора думки, а з дослідження, у якому аналізується творчість автора наведеної у цитаті думки, то посилання роблять таким чином: у квадратних дужках пишеться «цит. за» ( після крапки – пробіл) і далі цифра, яка є номером роботи, з якої наводиться цитата у списку літератури, потім – кома, пробіл, буква «С», крапка, пробіл і номер сторінки за джерелом цієї цитати, після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться, наприклад, [цит. за 2, С. 27].

Якщо в цитаті пропущені слова чи фрази, то на їхньому місці ставлять трикутні дужки (через редакцію «вставка» – «символ») і три крапки в них, наприклад: «Виборчий поріг – це мінімальний відсоток голосів, <…> набрання якого є необхідною умовою участі у розподілі депутатських мандатів» [4, С. 13].

Список використаних джерел та літератури

Список використаних джерел та літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Джерела мають бути розміщені в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Спочатку розміщаються джерела і література, написана кирилицею, потім – написана латиною.

Зразки оформлення списку джерел та літератури:

- Книжка одного автора

Балабан Р.В. Теорія виборчої системи / Р.В. Балабан. – К.: Либідь, 2007. – 112 с.

- Книжка двох (трьох) авторів

Богашева Н.В. Дослідження деяких аспектів еволюції виборчого законодавства України (1989–2006 роки) / Н.В. Богашева, Ю.Б. Ключковський, Л.В. Колісецька. – К.: ПЦ “Фоліант”, 2006. – 146 с.

- Книжка п’яти і більше авторів

Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування / [Г. Антонова, А. Біденко, П. Бурковський]; за заг. ред. Є.В. Радченка. – К.: Факт, 2003. – 258 с.

- Частина періодичного, продовжуваного видання

Дерев’янко С. Віковий ценз учасників виборів і референдумів за Конституціями світу: порівняльно-правовий аналіз / С. Дерев’янко // Вибори і демократія. – 2008. – № 1 (15). – С. 17–25.

- Автореферати дисертацій

Бучин М.А. Ресурси виборчої кампанії та особливості їх використання в Україні: Автореф. дис... канд. політ. наук: 21.00.02 / М. А. Бучин. – Львів: Б.в., 2007. – 20 с.

- Електронні ресурси

Ставнійчук М.І. Виборча система із “закритими” списками себе вичерпала / М. Ставнійчук. – Режим доступу: http://www.golosua.com/ politika/2009/03/28/ stavnijchuk-viborcha-sistema-iz-zakritimi-spiskami/

6. Критерії оцінювання курсової роботи

Якість виконаної та захищеної курсової роботи оцінюється за рядом показників:

- актуальність, новизна обраної теми та практична цінність отриманих результатів;

- чіткість структури і логічна послідовність викладення матеріалу;

- наявність дискусійного та полемічного матеріалу, аргументованість і точність наведених даних;

- якість і глибина наукового, теоретичного, методологічного та практичного аналізу проблеми;

- змістовність доповіді студента про основні результати дослідження під час захисту;

- планомірний і систематичний характер роботи студента над темою;

- правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.

Курсова робота оцінюється за 4-бальною шкалою, а саме:

«Відмінно». Курсова робота виповнена на високому науковому рівні; містить елементи наукової новизни; має практичне значення; доповідь логічна і стисла, проголошена вільно.

«Добре». Тема роботи розкрита, але мають місце недоліки не принципового характеру: в теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; елементи новизни та практичного значення чітко не представлені; доповідь логічна, проголошена вільно; робота оформлена в межах встановлених вимог.

«Задовільно». Тема роботи, в основному, розкрита, але мають місце недоліки змістового характеру: нечітко сформульована мета дослідження; аналіз наукової полеміки відсутній; в аналітичній частині є надлишок елементів описовості; добір інформаційних матеріалів (таблиці, схеми) не завжди обґрунтований, відсутні узагальнення отриманих результатів; низька практична значущість роботи; є зауваження щодо оформлення роботи.

«Незадовільно». Нечітко сформульована мета дослідження. Відсутній логічний зв’язок між розділами роботи; огляд сучасних літературних джерел проведений без аналізу та узагальнення; переважає описовість окремих наукових фактів. Мають місце суттєві недоліки в оформленні роботи.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!