Національний гірничий університет, НГУ

Національний гірничий університет в просторіччі відомий, як НГУ знаходиться в Дніпропетровську, в третьому найбільш густонаселеному місті в Україні. Він був заснований в 1899 році як Катеринославське вищи гірниче училище.

Завданням університету тоді було забезпечити гірничодобувну промисловість з висококваліфікованими фахівцям.

В даний час, його структура складається з дев'яти факультетів (кафедр). За радянських часів, НГУ був одним з кращих спеціалізованих установ України вищої освіти. Він один з кращих університетів України в багатьох рейтингах і сьогодні привертає увагу великої кількість іноземних студентів.

Національний гірничий університет є одним з провідних вищих навчальних закладів в Україні. Згідно з рейтингом ЮНЕСКО він досяг 6-й позиції серед 200 кращих університетів України в 2009 році.

Контакти Національного гірничого університету

Адреса: пр. Карла Маркса, 19, м. Дніпропетровськ, 49005.

Телефон: (056) 744-62-19.

Сайт: nmu.org.ua.

Електронна пошта: rector@nmu.org.ua.

Історія Національного гірничого університету

Відкриття вищого гірничого технікум в Катеринославі було проведено 12 жовтня 1899, а в квітні наступного року почалося будівництво нових навчальних корпусів установи. Почали з Вищої технічної гірничої школи, тоді було скорено лише два факультети: видобуток корисних копалину і заводське виробництва, але їх навчальні плани відрізнялися незначно.

Вищий гірничий технікум був заснований під час правління Миколи II.

Навчальний план передбачав викладання таких дисципліни: богослов'я, вища математика, аналітична механіка, будівельна механіка, прикладна механіка, фізика, хімія, електромеханіка, мінералогія, геологія, геодезія, видобуток руди і вугілля туалетний, геодезія, металургія, технологія металів, проектування та дизайн, технічний переклад з німецької та французької. Викладало тоді близько 13 викладачів.

Будівництво гірничого інституту розпочалося в кінці 1890-х років.

З моменту свого заснування університет оснащений двома бібліотеками, мінералогічним музеєм, хімічної та механічною лабораторіями.

Через десять років після створення гірничого інституту було всього 9 викладачів, і кадровий резерв постійно скорочується.

19 червня 1912 державний законодавчий орган прийняв резолюцію про повну реструктуризацію гірничого інституту.

Інститут став відомий своїми численними публікаціями в наукових виданнях.

У 1918 році гірничий інститут відкрив два нових відділення: геодезичний (закритий в 1921 році) і геологорозвідки, і отримав право присуджувати вчені ступені з публічного захисту дисертації. Пізніше, в 1921 році механічний факультет був створений з двома відділеннями: гірничозаводське і електротехніки.

Згодом було відкрито факультет дистанційного навчання.

У 1930 році гірничий інститут почав підготовку фахівців тільки для гірничодобувної промисловості та геологорозвідувальних робіт, а в 1932 році було створено ряд нових факультетів замість відомств: гірничодобувний, електротехнік, геолого-топографічний.

У 20-ті і 30-ті роки було продовжено процес формування наукових шкіл, і, отже, в кінці 1930-х років Дніпропетровський гірничий інститут втратив значну частину свого персоналу (близько 30 осіб, серед яких було багато видатних професорів), тим не менш, установа витримали ці втрати і продовжувалася підготовка промислових кадрів.

У результаті Другої світової війни в 1941-1945 близько 300 викладачів, співробітників і студентів пішли на фронт. Інститут евакуювали у Свердловськ і Караганду, куди значну частину його обладнання привезли і факультети почали працювати разом з науковими співробітниками Свердловського гірничого інституту і Філії Московського гірничого інституту, який до того часу був перенесений у Караганду теж. Велика кількість співробітників Дніпропетровського гірничого інституту займали інженерні посади на гірничодобувних підприємствах Уралу та союзних республік Середньої Азії, працюючи за перемогу над фашистською Німеччиною.

Інститут, нарешті, відновив свою викладацьку діяльність в 1943 році, спочатку в Караганді, а потім і в Дніпропетровську. Тим не менше, після вторгнення Німеччини в СРСР, багато з будівель інституту були в руїнах і вони потребували реконструкції, перш ніж здійснювати освітній процес.

Після війни, 21 листопада 1949 Дніпропетровський гірничий інститут був нагороджений орденом Червоного Прапора, а також ряд його співробітників отримали високі державні нагороди (26 орденів і 17 медалей). За 1951-1952 навчальний рік всі будівлі інституту були повністю перебудовані.

У 1951 році був створений Гірничо-будівельний факультет.

Тоді в інституті налічувалося 165 професорів, доцентів і викладачів, 1,942 студентів, 34 кафедр, 22 лабораторії, 25 кабінетів, геологічний музей, бібліотека, експериментальний діапазон дослідження та експериментальні майстерні.

У 1970 році з Дніпропетровського гірничого інституту випустилося 1200 спеціалістів-інженерів склала, що навчалися на заочній та денній формі.

У травні 1993 року за результатами державної акредитації вищих навчальних закладів, Дніпропетровський гірничий інститут отримав статус IV рівня акредитації. Тоді ж отримує назву Державної гірничої академії України.

У лютому 2002 року інститут було реорганізовано в його нинішній вигляді як Національний гірничий університет.

Сьогодні це один з провідних вищих навчальних закладів країни в геологорозвідувальних і гірничодобувних областях. У 2009 році були проведені урочистості з нагоди 110-річчя від дня заснування університету.

Матеріально-технічна база Національного гірничого університету

До матеріально-технічної бази НГУ включаються декілька сучасних корпусів.

7-я корпус університету – однин з головних будівель НГУ. Третій корпус НГУ – це колишня Дніпропетровська школа № 1.

Велика частина університету знаходиться на центральному майданчику в місті Дніпропетровську, недалеко від муніципального історичного музею та наукової бібліотеки.

Головна будівля (1-й корпус), побудована в 1899 році є охоронюваною пам'яткою архітектури; це велика структура з неокласичний видом, яка слугує головним входом на територію університету.

З кожним роком розвитку до університет додавалися нові корпуси.

Одним з перших з них був 2-й корпус, який був побудований спеціально для гірського училища (спочатку в якості школи хімії).

Пізніше, в 1960-х роках і 80-х були побудовані четвертий та десятий корпуси.

7 Корпус університету, має велику історію конструктивістської будівлі, що побудований в 1970-х роках.

В університеті знаходяться і навколо 6-й корпус є спортивні майданчики, які також розташовані на території університету.

Приймальне відділення університету знаходиться в 4-му корпусі.

Поряд із корпусами університету розташовується велика кількість будівель: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Національна металургійна академії України, Дніпропетровська державна лікарня студентів, Дніпропетровськ медична академія та Український державний хіміко-технологічний університет.

Є також ряд торгових центрів в цьому районі. До університету можна з легкістю дістатися громадським транспортом:

Національний гірничий університет є в даний час приміщенням для двох музеїв. Ці музеї повністю у користуванні співробітників і студентів навчального закладу і фінансуються з бюджету. Два музеї і в даний час знаходиться в головному будинку (1-й корпус) НГУ на проспекті Карла Маркса.

Історичний музей, який був організований на початку 1970-х і відкрив свої двері 12 жовтня 1974, коли університет був ще відомий як Дніпропетровській гірничий інститут. В ньому розміщуються всі експонати від самого початку історії університету до наших часів.

У університеті є музей геології і мінералогії Музей геології і мінералогії відкрито 19 серпня 1935, музей геології і мінералогії є одним з найбільших у своєму роді в Європі.

Експозиція містить близько 3000 експонатів, його площа становить понад 350 квадратних метрів, і є 44 вітрини та 45 окремих зразків в ньому. Є три основних підрозділів музею: мінералогії, кристалографії і петрографії, мінералогії та історичного палеонтології, і, нарешті, корисні копалини.

Студентський гуртожиток НГУ

Національний гірничий університет має ряд гуртожитків для використання студентами. Гуртожиток налічує близько 3000 місць для проживання. Гуртожиток № 6 є найбільшим серед усіх. Потреба в гуртожитках дуже велика, що унеможливлює поселення всіх бажаючих. Проте перевагою проживання в гуртожитках НГУ є: низька оплата за проживання, близькість до університетів, комфортабельне проживання та сучасне обладнання.

Спеціальності та вартість навчання в НГУ

1. Правознавство – 14000.

2. Економіка підприємства – 11000.

3. Облік і аудит – 11000.

4. Геологія - 8000.

5. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування – 9000.

6. Комп’ютерна інженерія - 10000.

7. Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології – 7400.

8. Гірництво – 7500.

9. Переробка корисних копалин – 7000.

10. Електротехніка та електротехнології – 8500.

11. Електромеханіка - 12000.

12. Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології – 8000.

13. Будівництво - 7800.

14. Геодезія, картографія та землеустрій – 8800.

15. Системи технічного захисту інформації – 10000.

Тому, Національний гірничий університет - один з потужних університетів України, який займає високий рівень серед ВУЗів і надає якісну освіту студентам.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!