Роздрукувати сторінку

Діалектика і методологія пізнання, як навчальна дисципліна

« Назад

Курс Діалектика і методологія пізнання має інноваційний характер і читається в контексті традиції систематичної філософії, методології і історії наукової раціональності.

Програма курсу відображає загальну логіку і систематику історико-методологічної, філософської та наукознавчої думки, освоєння якої дає можливість отримати цілісне і адекватне розуміння сутності та змісту даної дисципліни.

Діалектика-та-методологія-пізнання

Загальна мета цього курсу полягає в формуванні інтелектуально-творчих якостей студентів, підготовку в науково-дослідній роботі через розвиток культури їх філософсько-методологічного мислення.

Основним засобом її досягнення виступає прилучення до досягнень світового діалектичного та філософського пізнання, вершин духовної творчості людства.

Актуальність даної мети обумовлена загальністю предмета, що становить основу методологічної структури особливих наукових дисциплін, необхідністю подальшої гуманізації системи української освіти, поводженню її до своїх духовних традицій, серед яких діалектика і методологія пізнання займає одне з головних місць.

Завдання дисципліни:

1) навчання студентів принципам класичного і сучасного діалектико-методологічного, загальнонаукового мислення;

2) вивчення історико-методологічної спадщини, сучасних філософсько-методологічних концепцій;

3) вироблення навичок діалектико-категоріального стилю мислення в області систематичної філософії та методології математичного, природничо-наукового і соціально-гуманітарного пізнання;

4) освоєння загальних філософсько-методологічних та історичних принципів наукового дослідження.

методологія-пізнання

В результаті практичного вивчення дисципліни студент повинен вміти:

- орієнтуватися в основних філософсько-методологічних і світоглядних проблемах пізнання в його класичних і сучасних формах;

- розробляти діалектико-методологічну базу свого наукового дослідження (в формі філософсько-методологічного есе);

- представляти структуру діалектико-методологічного знання і вміти складати його основні елементи в своїй науково-дослідній роботі;

- простежувати спадкоємність філософських ідей в області історії і методології пізнання;

- осмислювати динаміку розвитку діалектичного та методологічного пізнання в широкому соціокультурному контексті;

- вміти актуалізувати концептуальні засади класичної і сучасної філософії та методології пізнання.

У світогляді людини найважливіше місце займає його ставлення до світу, тобто питання про те, що може знати він про світ, як може на нього впливати, що означає "знати", знання. Крім матеріальної, практичної діяльності, як уже говорилося, людина здатна до духовної, пізнавальної діяльності. Суспільство породжує багато потреб в освоєнні матеріального світу, що веде до формування різних форм практичної діяльності: моралі, мистецтва, релігії, філософії, науки.

Кожна з цих форм задовольняє специфічні потреби суспільства: мораль - в регулюванні моральних відносин, мистецтво - у відображенні естетичних почуттів та ідеалів; релігія - в вірі в надприродні початку, філософія - в світогляді, наука - в знаннях, необхідних для практичної діяльності людей. У кожної з них є знання, опосередковані специфікою цих форм пізнання. Серед них тільки наука задовольняє потребу у виробництві нових об'єктивних знань. Наука - це найвищий ступінь пізнавальної діяльності в порівнянні з повсякденним пізнанням.

філософія

Питання про пізнавально-практичному відношенні людини до матеріального світу тому має світоглядне значення, оскільки служить для вироблення його життєвих цілей, цінностей.

Отже, дисципліна Діалектика і методологія пізнання знайомить студента з категоріями філософської свідомості, що є фундаментальною основою духовної культури людства, і таким чином залучає його до цієї форми мислення.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!