Роздрукувати сторінку
Главная \ Всі ВНЗ України та їх рейтинг \ ВНЗ Київської області. Рейтинг ВНЗ Київської області \ ВНЗ Київської області та їх рейтинг \ 45. Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, КГРТ

Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, КГРТ

« Назад

05.04.2015 17:16

Діяльність Коледжу геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочинається з утворення Київського геологорозвідувального технікуму.

Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, КГРТ

КГРТ створено 31 липня 1930 року розпорядженням Вищого геологорозвідувального керівництва Вищої Ради народного господарства СРСР.

Технікум здійснив формування спеціалістів геологічної галузі з чотирьох кваліфікацій: геологорозвідувальної, гідрогеологічної, бурової, а також топографічної, яка була знищена після випуску техніків-топографів у 1931 році.

Технікум знаходився за адресою Жертв революції (сьогодні Михайлівська), 12 і орендував один поверх корпусу. У цій ж будівлі розташовувалися ще чотири учбові установи – 2 інститути і 2 технікуми. Уроки відбувалися у дві зміни, розпочинаючи з 16 години. У закладі освіту здобувало приблизно 150 учнів. З першу ніякої учбової бази, за виключенням маленької бібліотеки, не існувало. Не діяли і штатні викладачі.

В подальші роки, до 1934 року, організовувалися учбові класи, поновлювалася підручниками бібліотека, створювався педагогічний склад.

У 1934 році здійснився перший випуск спеціалістів геологічного напрямку. У 1934 році будівля по вулиці Жертв революції, 12, де знаходився технікум, віддано Інституту Червоної професури, який перемістився із Харкова після того, як Київ став столицею УРСР.

Начальник технікуму Боревський Л. Д., призначений на цю посаду у 1934 році, разом з педколективом чимало сил приклав, щоб одержати можливість на переміщення технікуму у нову будівлю Індустріального робфаку по вул. Червоноармійській, 23, де технікум орендував 6 приміщень підвального поверху. Це дало можливість здійснити 1934-35 учбовий рік з шістьма навчальними групами першого курсу нового прийому. Через деякий період аудиторний фонд технікуму збагатився ще на чотири аудиторії, що дало можливість здійснювати заняття у дві зміни з цілковитим складом студентів.

КГРТ

Технікум було реорганізовано у геолого-гідрогеодезичний, в наслідок чого утворилися нові спеціалізації: маркшейдерська і авіафототопографічна. Чисельність студентів тоді нараховувала вже близько 500 чоловік. Кількість штатних викладачів формувала приблизно 20 чоловік.

Були сформовані фізичний, геодезичний, мінералогічний класи. На території закладу спорудили бурову вишку, що дало можливість здійснювати практичну роботу з ручного буріння. Бібліотека закладу була розміщена по бул. Тараса Шевченка, 4, у будівлі геологічного тресту.

Щорічно діяльність технікуму покращувалася. Кожного року випуск молодих фахівців нараховував приблизно 100 чоловік, а кількість учнів збільшувалася за рахунок нового прийому (5-6 учбових груп) з осіб, що завершили семилітню школу.

Вже у той період технікум мав широку відомість в Україні та інших союзних державах. Кількість охочих одержати геологічні спеціалізації кожного року збільшувалася. Студенти технікуму здійснювали практику по всій території Радянського Союзу, а по закінченні технікуму переїздила на роботу у різноманітні республіки світу. Впродовж 1934 до 1941 року технікум випустив близько 1000 спеціалістів.

Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, КГРТ

На початку Другої Світової війни велика кількість викладачів і студентів технікуму відправилися на фронт. Технікум було переміщено до м. Семипалатинська (Казахстан), де й далі здійснювалося формування спеціалістів для геологічної сфери країни до звільнення Києва.

Після звільнення Києва у 1943 році розпочалася діяльність по реставрації Київського геологорозвідувального технікуму. А у Семипалатинську і по сьогоднішній день діє геологорозвідувальний технікум, утворений на основі Київського.

Технікум розпочав свою діяльність у будівлі школи № 30 м. Києва по вул. Саксаганського, 64 на правах оренди будівель з здійсненням учбових занять у третю зміну – з 20 години. На правах оренди використовувалися і будівлі середньої школи № 136 по вул. Жилянській.

У 1945 році, після закінчення Другої Світової війни, до технікуму повернулися учні, навчання яких змінила війна. Зі зростанням чисельності нагально виникла проблема аудиторного фонду. А необхідність у геологічних кадрах з розширенням народного господарства держави збільшувалася. Радою було затверджене положення про будівництво учбового містечка Київського геологорозвідувального технікуму. І у 1947 році на Черепановій горі здійснювалося будівництво учбового корпусу та гуртожитку.

1 вересня 1949 року технікум здійснив заняття у персональному учбовому приміщенні по вул. Анрі Барбюса, 9, у тій частині, реставрація якої на той період була закінченою.

А вже на початку 50-х років вводиться в використання ціле студентське містечко, яке включало учбову будівлю, гуртожиток, їдальню, учбові майстерні зі столярним, токарно-фрезерувальним, слюсарним відділом, кузнею, а також гаражні бокси для автотранспорту та геологорозвідувальної апаратури.

У 1952 році була створена заочна форма навчання студентів, яка намагалася опанувати кваліфікацією першопрохідника земних надр без відриву від виробництва. У 1957 році здійснилося формування спеціалістів для держав, що пішли на шлях самостійної діяльності, вирвавшись із лав колоніалізму. Технікум випустив приблизно 500 спеціалістів для держав Азії, Африки та Латинської Америки.

З 1950 до 1957 року в технікумі діяли однорічні курси, на яких було сформовано приблизно 1500 техніків вузької кваліфікації. У 1967 році було створено учбовий полігон у Житомирській області для здійснення учбових практик з топографії, бурової та гірничої діяльності, геофізичного, гідрогеологічного та інженерно-геологічного дослідження.  

У вересні 1968 року відкрив свої двері ще один гуртожиток на 480 місць для студентів з інших міст; у вересні 1970 року була запроваджена в роботу добудова до учбового приміщення на 8 учбових класів. На першому поверсі якої знаходився студентський буфет-кафетерій.

1977 рік визначний тим, що закінчилося будівництво нового учбового приміщення і спортивного комплексу. Новий і старий учбові будівлі було об’єднано переходами і вся площа учбових приміщень становила біля 14800 кв.м. З цього моменту заняття здійснювалися в одну зміну, що дало можливість більше уваги використати на  позаурочну і виховну діяльність: художній самодіяльності, технічній креативності, різній роботі у гуртках. Запроваджений в дію спортивний комплекс дав змогу збільшити форму роботи спортивних відділень і стан фізичної підготовки, яка дуже необхідна геологам польових досліджень і партій. 

У будівлі лабораторії геофізичних методів дослідження свердловин була створена визначна дослідна свердловина. Її глибина й устаткування дає можливість здійснювати практичні та лабораторні заняття в аудиторних умовах, але чим більше приближених до виробничих, використовувати каротажне обладнання.

3 1986 року для поширення геологічних вмінь і практичного навчання з петрографії, кристалографії, мінералогії та палеонтології утворюється геологічний музей. Музейні експонати складають 3270 екземплярів гірських порід і мінералів з різних куточків України і світу та 560 найменувань палеонтологічної колекції.

У 1999 році було сформовано модерний комп'ютерний центр. Програмне забезпечення лабораторій комп’ютерного центру дає можливість студентам вдало оволодівати сучасними комп’ютеризованими технологіями обробки геолого-геофізичної, екологічної інформації, сучасні мультимедійні системи і устаткування, комп’ютерні сітки.

За період становлення в технікумі сформовано більше ніж 40 тисяч спеціалістів геологічного напрямку та інших кваліфікацій, а також приблизно 500 спеціалістів випущено для держав Азії, Африки та Латинської Америки.

Згідно з розпорядженням МОН, молоді та спорту України від 05.10.2012  № 1075  було ліквідовано роботу Київського геологорозвідувального технікуму способом реорганізації (прилучення) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, як складовий відділ – Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На даний час коледж є основним з формування Галузевих положень вищої освіти екологічної та геологічної спеціалізації.

Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Опанування учбових предметів здійснюють 14 циклових організацій.

Сьогодні КГРТ КНУ імені Тараса Шевченка - єдина учбова установа України, який формує молодших фахівців усіх геологорозвідувальних кваліфікацій. У коледжі є учбові і спортивні будівлі, учбові майстерні, їдальня, гуртожитки, учбові полігони, геологічний музей, бібліотека з читальною залою, а також класи й лабораторії, обладнані сучасним обладнанням й устаткуванням.       На даний момент коледж реформується, розширюється, розвивається. У подальших діях на майбутнє – цілеспрямований розвиток. Це збільшення матеріально-технічної структури; запровадження інноваційних технологій навчання, подальша комп’ютеризація учбового процесу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!