Роздрукувати сторінку
Главная \ Всі ВНЗ України та їх рейтинг \ ВНЗ Київської області. Рейтинг ВНЗ Київської області \ ВНЗ Київської області та їх рейтинг \ 1. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", НТУУ «КПІ», КПІ

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", НТУУ «КПІ», КПІ

« Назад

05.04.2015 06:15

Національний технічний університет України (КПІ) - найдревніший і найбільший технічний університет світу, має IV рівень акредитації і здійснює підготовку затребуваних і висококваліфікованих кадрів - спеціалістів, магістрів інженерії, магістрів наук, магістрів лінгвістики, кандидатів наук та докторів наук. Історія даного вузу бере початок ще в далекому 1880 році. Завдяки величезним результатами, досягнутими вузом у сфері вищої освіти, наказом Президента України в 1995 році університету присвоєно кваліфікацію Національного вузу країни.

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", КПІ

На сьогодні понад 41 000 студентів навчається на 18 факультетах вузу, 10 навчально-наукових інститутів, 13 НДІ і 14 наукових центрах. Освітнім процесом у вузі керують біля 2500 професорів, доцентів і викладачів, 44 академіків і членів-кореспондентів академій наук. Університет є привабливим навчальним закладом і для іноземних студентів, на даний час в ньому навчаються понад 1500 чоловік із понад 50-ти країн світу, а також з 500 аспірантів 80 є жителями закордону. Були відкриті філії університету в місті Славутичі та Сімферополі.

Студенти ВНЗ навчаються на різноманітних спеціальностях.

При університеті функціонують підготовчі курси.

Університет має в своєму арсеналі широку матеріально-технічну і навчально-методичну базу, що дає можливість протікання навчанню на міжнародному рівні.

На сьогодні ректором університету є академік НАН України, доктор технічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії В. М. Глушкова НАН України, професор Згуровський Михайло Захарович.

НТУУ КПІ розташований за адресою р. Київ, пр-т Перемоги, 37.

ВУЗ готує фахівців за багаторівневою системою. Отримати звання бакалавра можна більш ніж у ста двадцяти спеціальностей, спеціаліста - більш ніж у ста десяти спеціальностей. Так само готуються магістри, кандидати, доктори наук.

На підготовчому відділенні технічного університету іноземні слухачі можуть підвищити свої знання з різних предметів, включаючи російську, англійську, українську мови, математику та інші дисципліни, які необхідні в подальшому для навчання. Для навчання в університеті іноземні студенти можуть вибрати мову викладання, оплата за навчання здійснюється у у.е.

Пріоритетними напрямками в підготовки висококваліфікованих фахівців є: сучасні технології в галузі машинобудування, матеріалознавства, інформатики, хімії; ліквідація наслідків ядерних і техногенних катастроф; інформаційні телекомунікаційні технології та інформаційні мережі; моніторинг і охорона навколишнього середовища; розвиток енергозберігаючих технологій і проблеми енергозбереження; космічні та авіаційні технології; медична інженерія; дослідження і використання людських ресурсів; системний аналіз і прийняття рішень та ін.

КПІ

У складі університетського кампусу навчальні корпуси, гуртожитки, включаючи гуртожитки сімейного типу, їдальні, поліклініки, санаторій-профілакторій, спортивні споруди.

Юнаки можуть навчатися на військовій кафедрі, отримати звання лейтенанта запасу по закінченні навчання.

Випускники університету по закінченні навчання отримують дипломи державного зразка, а також можуть отримати додаток європейського зразка.

Історія вузу

Становлення вузу: 1898-1920. «Vivat, crescat, floreat! Живи, міцній, квітни!»

Київський політехнічний інститут створений в 1898 році у складі 4-х відділень (факультетів): механічного, хімічного, інженерного та сільськогосподарського. За час свого існування КПІ підготував понад 230 тисяч інженерів. Виникнення Київського політехнічного інституту, як і цілої низки інших технічних навчальних закладів на рубежі ХІХ-ХХ століть зумовлене економічним розвитком Російської імперії: бурхливе зростання виробництва підвищував попит на кваліфікованих фахівців.

Головний корпус був урочисто закладений 30 серпня 1898 року. На другий день після цієї урочистості 31 серпня 1898 року сталася знаменна подія: відкриття Київського політехнічного інституту. Автором проекту перших споруд Київського політехнічного інституту був Ієронім Севастьянович Кітнер - один з відомих вітчизняних архітекторів кінця ХІХ століття.

Головним будівельником першого комплексу споруд КПІ з 1900 року був відомий київський архітектор Олександр Васильович Кобелєв. Першим директором Київського політехнічного інституту був призначений видатний вчений-механік, один з організаторів вищої технічної освіти в Росії професор Ст. Л. Кірпичов. 2 вересня 1898 року можна було вважати початком колегіального управління інститутом. Тоді ж відбулося і перше засідання ради інституту. Пізніше в КПІ стали працювати такі відомі вчені, як професор Е. О. Патон - великий фахівець з мостобудування, професор Р. Д. Дубелір - фахівець з будівництва доріг, професор Ст. Л. Писаржевський - видатний хімік, продовжувач школи Д. І. Менделєєва на Україні. Протягом першого року існування Київського політехнічного інституту було обладнано понад 20 лабораторій, кабінетів і майстерень. Всі вони були на рівні кращих зарубіжних вузів, що яскраво відбилося на результатах студентських випускних іспитів. В інституті були створені 17 кафедр. З перших років роботи інституту були сформовані наукові школи, які очолювалися відомими науковцями - професорами КПІ.

КПІ

З кінця 1901 року в інституті став діяти інженерний гурток, заснований студентами, а 1902 року при ньому відкрили музей, заснували бібліотеку технічної літератури. У першому навчальному році інститут мав у своєму складі всього 360 студентів. Через 4 роки в 1901 році - 1147, а в 1917 - 2277 людей. У 1903 році зі стін інституту вийшло тільки 90 молодих інженерів. Велика кількість студентів були не в змозі пройти курс навчання протягом затвердженого терміну - за 4 роки.

Поряд з розвитком основних напрямків підготовки студентів розвивалася авіаційна наука і практика, велася велика просвітницька робота в галузі повітроплавання. Завдяки натхненній праці професорів і студентів ВНЗ в КПІ були закладені міцні авіаційні традиції, Київ на початку ХХ століття став центром розвитку авіації в Україні. В 1908 році під керівництвом професора М. Б. Делоне в КПІ був утворений гурток повітроплавання. Це була першою за часом виникнення після Петербурзького аероклубу організація у всій тогочасній Україні.

Навесні 1921 року було проведено перший за Радянської влади прийом студентів у КПІ. Загальна кількість студентів, прийнятих на факультети, становили 870 осіб. Взимку 1922 року була проведена перша перереєстрація студентства, яка визначила їх кількість - 2080 чоловік. При КПІ в 1923 році діяло 8 науково-дослідних кафедр: 1. будівельного мистецтва; 2. механічної технології; 3. фізики; 4. гідрології; 5. електромеханіки; 6. хімії; 7. хімічної технології; 8. технології сільськогосподарських виробництв. В кінці 30-х років були побудовані 2 перших студентських гуртожитки, здійснювалося будівництво нового крила хімічного будинку. Пізніше був відбудований стадіон і ще один гуртожиток.

Крізь полум'я Вітчизняної війни 1941-1945 років проти фашистських загарбників пройшло понад 1200 студентів, викладачів та співробітників КПІ, з яких на полях битв загинуло смертю хоробрих понад 165 політехніків. На початку липня 1941 року Політехнічний інститут був евакуйований у Ташкент. Київ залишали 46 професорів і доцентів, 36 викладачів та аспірантів, 19 співробітників та понад 500 студентів.

В липні 1944 року інститут знову придбав собі назву Київський політехнічний інститут (КПІ). Назва Київський індустріальний (КІІ) він отримав ще в 1934 році в процесі реорганізації і носив її десять років. У ті часи «країни народної демократії» і «країни» які розвиваються за домовленістю з урядом СРСР направляють у централізованому плані все більше громадян своїх країн на навчання, в тому числі в КПІ. Новий навчальний рік після евакуації, почався 1 жовтня 1944 року.

Інститут зустрів його у складі 8 факультетів, 43 кафедр. Професорсько-викладацький склад налічував 7 академіків і членів-кореспондентів АН України, близько 200 докторів і професорів, кандидатів і доцентів, на факультетах навчалося близько 1760 студентів. В цей час відкриваються нові факультети: металургійний (інженерно-фізичний), гірський, інженерно-педагогічний. Механіко-машинобудівний факультет готує протягом 1945-1955 року інженерів по автомобілебудуванню і тракторобудуванню, з 1949 року самостійно існує зварювальний факультет.

Київський політехнічний інститут не з самого початку розташовувався там, де він знаходиться зараз на Шулявці, яка, до речі, на той час, не вважалася територією міста. 15 серпня 1898 року перший корпус проклав свій початок в приміщенні «Першого Київського Комерційного училища». Але вже 30 серпня цього ж року, відбулася закладка фундаменту будівель Політехнікуму на Литовському шосе на ділянці площею приблизно в 39 гектарів. Спочатку його існування, в інституті значилося всього 4 факультети: хімічний, механічний, інженерний і сільськогосподарський.  За будівництво перших корпусів взявся, на той час дуже відомий архітектор, Ієронім Севастьянович Кітнер, і вже в 1901 році перші студенти заповнили коридори одного з найбільших, на той час ВНЗ.

Існує певна легенда, яка стосується самого створення технічного вузу в столиці. Деякі першоджерела свідчать про те, ніби Терещенко (один з найбагатших людей України того часу) домовився з царським урядом про припинення державного контролю над цінами на цукор. У відповідь Терещенко зобов'язувався спорудити в Києві Політехнікум, який об'єднав студентів з усього Південно-заходу імперії. У 1898 році в той час в інституті навчалося близько 360 студентів, а перший випуск відбувся вже в 1903 р.

У 1920-х роках перед Політехнікумом був закладений парк. На сьогоднішній день він став дуже гарним і популярним серед киян місцем. У ньому багато ярусів, на яких розміщені лавочки. Кожен ярус веде, як би вглиб парку, а те що ближче до цивілізації. Найцікавіше, що люди розташовуються не тільки на лавках, але і на землі. Це романтичне місце. При вході до парку встановлено пам'ятник червоного кольору, він присвячений загиблим студентам, викладачам та працівникам ВНЗ в роки Другої світової війни.

Пізніше 20-х років на базі деяких факультетів були створені окремі вузи: інженерно-будівельний, харчових технологій та хімічної промисловості, авіаційний, сільськогосподарський та інші. Деякі інститути переїхали і тепер розкидані по всій Україні. Так був створений Дніпропетровський Інститут Залізничного транспорту, Одеський інститут морського флоту (нині - Одеська морська академія). З часом деякі філії відокремилися від КПІ і тепер розвиваються самостійно.

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" КПІ

У 1934-44 роках Політехнікум, у зв'язку зі злиттям трьох інститутів, таких як машинобудівного, хіміко-технологічного та енергетичного, перейменували у Індустріальний інститут. Але вже в 1944 році його перейменовують у вже добре знайому нам назву - Київського Політехнічного Інституту. А після здобуття Україною незалежності інститутбув черговий раз перейменовано, так сказати отримав повна назва: Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут».

КПІ свого роду кампус, який працює вже понад 110 років. На сьогоднішній день його площа значно зросла. На його території в 160 гектарів студенти можуть не тільки отримувати знання, а й розвиватися фізично і духовно, а так само відпочивати і розвивати свої приховані таланти. Інститут має підготовчим відділенням, де іноземні слухачі протягом десяти місяців вивчають мови, такі як українська, російська та англійська. А також біологію, фізику, математику та інші потрібні дисципліни в обсязі, необхідні їм у подальшому навчанні в університеті.

Цікаві факти:

КПІ є найбільшим університетом України - в ньому навчається понад 32 000 студентів і працює близько 3 000 викладачів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!