Роздрукувати сторінку

Теорія правозастосування, як навчальна дисципліна

« Назад

11.09.2016 14:15

Правозастосування, або застосування права - це такий вид реалізації, при якій особливі органи, уповноважені особливими можливостями, спеціально направляють свою працю на те, щоб забезпечити реалізацію положень права в життя.

Програму оволодіння учбового курсу «Теорія правозастосування» створено згідно з освітньо-професійною програмою для формування учбово-спеціалізованого рівня «магістр» кваліфікації «Правознавство».

застосування-права

Предметом опанування учбового курсу є:

- соціально-правовий зміст, характеристики використання права, як окресленої форми реалізації права;

- правозастосовна діяльність та методи її проведення;

- теоретичні і методологічні положення правового змісту правозастосовних рішень;

- вимоги до вірного використання права;

- етапи правозастосування.

Програма учбового предмету утворена з таких функціональних частин:

1. Загальнометодологічні засади використання права.

2. Прикладне значення правозастосовної діяльності.

Ціллю освітнього курсу «Теорія правозастосування» є прищепити студентам навички створювати на основі міцної теоретичної підготовки постійні практичні вміння індивідуальної пошукової роботи, конструювати нові знання та вміло застосовувати їх для розв’язання питань практично-прикладного напрямку.

правозастосування

Головними завданнями опанування дисципліни «Теорія правозастосування» є: становлення у студентів ґрунтовної методичної основи правосвідомості; навчити студентів вірно оцінювати соціально вагомі положення, політичні події та процеси, вірно висловлювати особисті упередження щодо проявів правового нігілізму, застосовувати свій світоглядний потенціал для ухвалення юридично вагомих рішень; навчити студентів вірному орієнтуванню в існуючому законодавстві; здобуття студентами уміння застосовувати норми під час юридичної кваліфікації; оволодіння предмету повинно допомогти становленню у студентів гідного відношення до закону як провідного методу захисту людини, її прав, свобод і законних інтересів, інтересів суспільства і країни від незаконних посягань; здобуття вмінь в період правозастосування встановлювати наявність прав і обов'язків та їх критеріїв, окреслювати момент дії чи факт зупинення суб'єктивних прав і обов'язків.

Згідно з потребами учбово-професійної програми студенти мусять:

-- знати:

- особливості застосування засад права як певної форми його реалізації;

- деякі засоби застосування права та їх особливі риси;

- випадки реалізації положень права у формі застосування;

- форми правозастосування як правової роботи;

- особливості актів використання права та інтерпретаційно-законодавчих актів;

- потреби до вірного використання норм права;

- засади розрізнення помилок у правозастосуванні і зловживань правом;

- критерії доцільності правозастосування;

- риси правозастосовних проваджень і режимів;

- правові положення забезпечення законності і ефективності правозастосовної роботи.

Теорія-правозастосування

Свою увагу становленню курсу приділяли такі науковці: Мельник М. І., Моїсеєв Є. М., Красницька А. В., Гончаров В.

Отже, застосування права володіє творчим організуючим характером. Законодавець не в змозі передбачити всі випадки і обставини дії правових норм. Країна залишає за собою право проводити правове регулювання суспільних відносин вже не в загальній абстрактній формі, а на рівні конкретних відносин, реальних справ і життєвих подій.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!