Історія вчень про державу і право як навчальна дисципліна

Історія вчень про державу і право розглядається в науковій і навчальній літературі як наука і освітній предмет.

На даний час міркування про місце науки та учбового предмету в системі наук і курсів відповідно не вирішене однозначно.

Так, автори учбового посібника, редагованого А.Н. Хорошилова, обходячи питання про співвідношення науки та учбового предмету історії політичних і правових учень, відразу окреслюють завдання освітнього курсу «Історії політико-правових вчень», визначаючи історію політико-правових вчень як процес, який закономірно постає і формується на протязі історії людства.

Колектив авторів посібника «Історія політичних вчень» під редакцією О.В. Мартишина зазначають, що: «Історія політичних вчень як наука і учбовий предмет склалася в нашій державі в рамках юриспруденції і до недавнього часу входила тільки у структуру вищої юридичної освіти. Тим не менш, це наука прикордонна: як і інші історико-юридичні науки, вона перебуває на стику загальноосвітніх та юридичних курсів. У неї органічно включені елементи філософії, етики, соціології, політології».

Оволодіння предметом «Історія вчень про право і державу» є важливою частиною професійного становлення юристів.

Теоретичне осмислення держави, права, політики, демократії, законодавства та інших проблем набуває важливе значення в часи глибоких соціальних змін, суспільно-політичних криз, проявів глибоких реформ основ суспільного і державного життя.

Історія вчень про державу і право є функціональною складовою того, що прийнято вважати духовною культурою людства. Будь-яка сучасність неодмінно шукає своє місце між минулим і майбутнім і в цьому зв'язку має неминуще значення воістину великий політико-правовий досвід попередніх поколінь. В ході еволюції державно-правових форм люди завжди зверталися до тих положень, принципів і цінностей, які вже мали місце в історії з метою кращого розуміння того, що здійснюється і передбачення майбутнього.

Завдання предмету – на певному історичному підґрунті продемонструвати закономірності формування політико-правової ідеології, ознайомити студента з історією найбільш важливих і впливових теоретичних концепцій держави і права попередніх епох, що зберегли значення і по сьогоднішній день.

Мета оволодіння учбового предмету: сформувати у студентів науковий історико-діалектичний світогляд, збагатити їх знаннями політико-правових вчень, які отримали теоретичне оформлення.

У підсумку опанування курсу «Історія вчень про право і державу» студенти повинні:

Знати:

- теоретично оформлені вчення про державу, політику, право;

- сутність головних політико-правових наукових шкіл;

- думки філософів, політиків і учених минулого, сучасних фахівців на державу і право.

Мати уявлення:

- про методику оцінки політико-правової думки минулого, а також різних напрямків сучасної політико-правової ідеології;

- про основні тенденції становлення політико-правової ідеології в умовах боротьби ідей демократії, самоврядування, прав людини, законності проти ідей тоталітаризму, автократії, нерівності і безправ'я особистості;

- про характерні риси та особливості політико-правових доктрин.

Вміти:

- індивідуально проводити аналіз різноманіття політичних і правових наукових шкіл;

- застосовувати на практиці отримані знання головних закономірностей становлення та формування політико-правової думки.

Отже, у структурі юридичної освіти Історія вчень про державу і право є самостійною освітньою та науковою дисципліною в один і той же час історичного і теоретичного напрямків, що обумовлюється зі специфічним предметом - історією виникнення і формування теоретичних знань про державу, право, політику, свободу, демократію і т. п.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!